|
Основні дані |
|
|
Код КОАТУУ: |
1820900000 |
|
Утворений: |
|
|
18.165 |
|
|
625 км² |
|
|
29 осіб/км² |
|
|
380-4162 |
|
|
12600—12645 |
|
|
Населені пункти та ради |
|
|
Районний центр: |
|
|
Кількість селищних рад: |
1 |
|
Кількість сільських рад: |
18 |
|
Кількість смт: |
1 |
|
Кількість сіл: |
35 |
|
Кількість селищ: |
1 |
|
|
|
|
Районна влада |
|
|
Адреса адміністрації: |
Житомирська область, смт. Брусилів, вул. Короленка, 2, 3-04-14 |
|
Веб-сторінка: |
|
|
Голова РДА: |
В.о. Левицька Світлана Василівна |
|
Голова районної ради: |
Габенець Володимир Васильович |
Бруси́лівський райо́н - наймолодший у Житомирській області і найменший за площею. Його територія охоплює 0,6 тис. кв.км, окремим районом Брусилівщина стала в 1990 році. Таке рішення великою мірою було обумовлено переселенням на територію сучасного Брусилівського району мешканців Народицького району Житомирської області, що найбільше постраждав від аварії на Чорнобильській АЕС.
На території району розташоване селище міського типу Брусилів та 36 сіл. В адміністративному відношенні район складається з 1 селищної та 18 сільських рад.
В районі 24 загальноосвітні школи, 6 дитячих садків, одна ДЮСШ, 12 ФП, 6 ФАП та 6 амбулаторій, лікарня, поліклініка, 3 відділення банків.
Зміст[сховати] |
[ред.] Історія
Перші літописні згадки про річку Здвиж та Здвижень-город (нинішня Здвижка) зустрічаються в "Літопису руському" під роками 1097 та 1151. У збірнику документів "Архів западноруських уніатських мітрополітов", виданому в 1897 році, є виписки 13 судових справ, у яких під роком 1525 кілька разів згадується Брусилівщина, Брусилів та окремі села у такому написанні: Костюковець (певно, Костовці), Високе, Ставише, Осівець (Осівці), Озерани, Привороттє, Корбачин (нинішні Привороття і Карабачин).
[ред.] Брусилів в складі Київської Русі
Археологічні дослідження, що проводилися на березі річки Здвиж, поблизу Брусилова, свідчать про те, що тут, селилися люди ще в добу бронзи. Знайдено також поселення ранньослов´янських часів (II - VI і VII - VIII ст.) та залишки давньоруського городища.
На місці нинішнього Брусилова було древнє місто Вздвижень (Здвижень). В перший раз воно згадується в 1097 році в Іпатівському літопису: через це місто везли з Білгорода до Володимира Волинського осліпленого Василька Теребовльского. Містечко згадується також у 1151 році в описі військових дій Ізяслава Мстиславовича і угорського короля Гейзи II проти Володимира Галицького. Від річки Тетерева у Вздвижень Ізяслав прийшов в один день. ( "Полн. собр. росс. лет." (I, 111; II, 55)).
Археологічні дослідження, проведені на території Брусилівщини, дають підстави вважати, що цей район належав до найбільш густонаселених та економічно розвинутих регіонів Київської Русі. В той час на території сучасної Житомирської області було багато населених пунктів (городів, городищ, селищ), які розташовувалися на берегах Тетерева, Здвижа, Случі, Ужа. Літописці називають серед древлянських городів Іскоростень (сучасний Коростень), Вручий (сучасний Овруч), Возвягль (Новоград-Волинський), Здвижень (теперішній Брусилів), Городеськ (с. Городське Коростишівського району).
У 1241 році Здвижень, як і більшість південних міст Київської Русі, був дощенту зруйнований монголо-татарами. До наших днів збереглися своєрідні пам´ятки тих давніх часів - численні кургани, оборонні споруди.
В XIV ст. Здвижень підпав під владу литовських феодалів. За часів литовського панування населений пункт входив до Київського Воєводства. Після Люблінської унії він підпав під владу шляхетської Польщі. Посилився гніт католицької церкви. Для захисту від нападів кримських татар у 70-х роках XVI ст. тут збудовано замок, який невдовзі вони зруйнували. У 1585 році Брусилову надано магдебурзьке право. Дозволялося влаштовувати на piк чотири ярмарки та щотижня торги. Це сприяло розвитку ремесел, торгівлі тощо.
[ред.] Брусилівський район
Історично Брусилівський район був утворений в 1923 році, до складу Житомирської області увійшов 22 верееня 1937 року в результаті поділу Київської області. В ньому було 34 населених пункти, які підпорядковувалися 28 сільським Радам. До складу району входили Вільнянська, Віленська, Здвижківська сільські Ради, які нині належать до Коростишівського району, і не входили Скочищенська, Соболівська, Гнилецька (нині Долинівка), Озерська, Биківська та Западнянська сільські Ради, які тоді належали Корнинському району.
[ред.] Географія
Брусилівський район розташований у південно-східній частині Житомирської області. Територія району - горбиста рівнина (відроги Придніпровської височини), розчленована широкими долинами річок. Найбільша річка району – Здвиж, на якій знаходиться Водотиївське водосховище. Корисні копалини: торф, пісок, глина, мергель, граніт. Ґрунти переважно темно-сірі та сірі лісові.
[ред.] Економіка
На території району розвинена харчова промисловість, виробництво будівельних матеріалів і лако-фарбної продукції та сільське господарство, яке спеціалізується на рослинництві та тваринництві. В смт. Брусилів працює цех з переробки льону. Не дивлячись на те, що сільськогосподарське виробництво займає в районі провідне місце, значна увага приділяється розвиткові переробної галузі. В районі працює завод з переробки молока, який виробляє широкий асортимент продукції: молоко пастеризоване, масло, казеїн, ряжанку, кефір, сметану, вершки пастеризовані, глазуровані сирки. У районі працюють 2 цехи з виробництва ковбасних виробів та приватне підприємство з виробництва рибної продукції.
Провідну роль в наповненні місцевого бюджету відіграє торгівля. "Брусилівський базар" відомий ще з давніх-давен своїми недільними ярмарками, на які з’їжджаються виробники та торговці з Житомирщини, Київщини, Вінниччини, Хмельниччини, Черкащини та інших регіонів України. Він і понині розташований у тому ж місці, де і колишній міський ринок за часів Речі Посполитої, а саме на шляху "від Кракова до Кийова".
[ред.] Культура
Крім районного будинку культури, є 17 клубів та 12 сільських Будинків культури, 26 бібліотек, історико-краєзнавчий музей, дитяча музична школа.
[ред.] Персоналії
Огієнко Іван Іванович
- Дмитро Леонідович Похилевич (1897 — 1974) — відомий український радянський історик.
- Крилов Микола Митрофанович (1879 — 1955) — видатний радянський математик, фізик, інженер, доктор математики, професор, заслужений діяч науки УРСР, дійсний член Академії наук УРСР, почесним членом американського математичного товариства, французького математичного товариства, а також членом кореспондентом Коімборської Академії наук в Португалії.
- Омельченко Олександр Олександрович (нар. 1938) — український державний і громадський діяч, Герой України (2001 р.), Голова Київської держадміністрації з 1996 до 2006 р., мер міста Києва з 1998 до 2006 року. Заслужений будівельник України, кандидат технічних наук.
[ред.] Дивись також
[ред.] Посилання
|
[показати] Населені пункти Брусилівського району |
|
|
[Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D
0%BE%D0%BD
Категорії: Брусилівський район | Райони Житомирської області
Брусиловский районный историко-краеведческий музей
Музей образован в 1960 году. Организаторами музея были Яков Яковлевич Галайчук, Василий Савич Ткаченко, Леонид Варфоломеевич Мельниченко. При помощи местных властей они производили оформление и торжественно открывали в сентябре 1960 года историко-краеведческий музей, который работает по сегодняшний день.
Здесь размещены экспонаты в четырех комнатах: "Великая Отечественная война", "Мы мать называем святой", "Наши односельчане", "Из глубины веков ".
В
частности, в комнате "Из глубины веков" экскурсанты могут
ознакомиться с орудиями труда, которым пользовались наши далекие предки. Здесь
можно увидеть прялку, гребень и пикну кадку, старинные кувшины, горшки, ручную
сажалку кукурузы, одежду, которой была в конце XІX и начале XX столетия . На
отдельном стенде история городка Брусилов. Некоторые стенды рассказывают о
земляках, об экономике, культуре и образовании Брусиловщины.
Привлекает внимание комната "Мы мать называем святой". Здесь собраны материалы, которые рассказывают о матерях выдающихся людей. Так, здесь хранятся экспонаты о матерях Героя Украины А. А. Омельченко, депутата Верховного Совета Н. В. Онищука, о жене Героя Советского Союза Г. Москальчука.
В музейной комнате о Великой Отечественной войне широко представленные экспонаты о земляках, которые защищали Отчизну от фашистского нашествия. Здесь можно ознакомиться с рассказами о пути 211- ой дивизии, которая освобождала Брусиловский район. Привлекают внимание фотоснимки и воспоминания об известных в Брусилове бывших фронтовиков И.Я. Горбея, И.Д. Бордуся, А.Н.Милиенко, А.Л.Макаренко, Г.И.Охрименко. Праздник сохраняются остатки оружия и военной амуниции, найденной на полях нашего района.
Сегодня ведется реконструкция музея. В частности проводится капитальный ремонт. Планируется открыть комнату для экспозиций о нашем славном земляке И.И. Огиенко. Уже есть и наработки. Так, местным художником А. Крохуном был нарисованный портрет Огиенко. Подготовленные газетные вирезки, литература, монографии, исследование о жизни и творчестве И.И. Огиенко. Также предусмотрено назвать музей именем Ивана Огиенко.
Музей работает с 9.00 к 16.00 ежедневно кроме субботы и воскресенья.
Вход бесплатный.
Директор музея: Василий Федорович Сташук.