СКАЗ

Небезпечне захворювання, яке передається при укусах  хворою твариною  через слюну.

Пере нощиками сказу є дикі плотоядні тварини (лисиці, вовки, єноти, борсуки) а  також миші, криси, кажани, їжаки, куниці, ласки і безпритульні собаки, кішки.

Укуси бувають легкими і важкими. До важких укусів відносяться укуси голови, шиї, пальців кистів.

Перша медична допомога при укушеній  рані заклечається в режимному промиванні під струменем води з милом, обробки країв рани 70^о спиртом або 5% настойкою йоду з накладанням асептичної пов’язки і негайно звернутись  в медичний заклад.

Якщо вкусила відома здорова тварина за нею ведеться спостереження на протязі 10 діб і  коли вона залишиться живою профілактична вакцина не призначається.

При укусі бродячими, невідомими і дикими тваринами призначається антирабічна вакцинація з призначенням відповідних вакцин на 0,3,7,14 та 28 добу.

При захворюванні людини хвороба закінчуються  летально.  Хвороба від хворої людини до  здорової не передається.

При своєчасному призначенні антирабічної  вакцинації можна запобігти такому смертельному захворюванню.

Профілактика сказу заклечається в вакцинації бродячих і диких тварин.

 

 

 

Лікар-травматолог                                     Поліщук В.П.