Страница

**Медична реформа: Оптимізація чи скорочення**
	Гайсинська районна газета «Трибуна праці» Середа 15.08.2018 р. №61 (12234) Як відомо, минулої сесії районної ради бурхливе обговорення викликало питання Про клопотання Гайсинської центральної районної лікарні щодо приведення ліжкового фонду та штатних посад до фактичного використання. Після тривалого обговорення, вислухавши чимало аргументів, зваживши всі «за» і «проти», депутати ухвали рішення: дозволити Гайсинській центральній районній лікарні з 03.09.2018 року провести скорочення штатної чисельності та зміни ліжкового фонду. А вже незабаром у соцмережах з’явилася інформація, на кшталт, «чисельність штатних посад у лікарні скорочується 66,25 посад», що, як свідчать коментарі, викликало занепокоєння гайсинчан. То ж що насправді чекає наших медиків, і чи постраждають від цього пацієнти? На ці та інші запитання щодо функціонування та розвитку медичної галузі району редакція попросили відповісти головного лікаря Гайсинської центральної лікарні Ігоря Кохана. - *Ігоре* *Васильовичу, в Україні стартувала одна із головних реформ – медична. Що вона передбачає?* - Насамперед наголошу: ця реформа передбачає зміни в системі охорони здоров’я задля якісного надання медичних послуг. В кінцевому результаті має запрацювати принцип: гроші ходять за пацієнтом. Медична реформа стартувала у 2017 році із прийняття двох законів: про автономію медичних установ в Україні та «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Першим її етапом є реорганізація державних та комунальних закладів охорони здоров’я у комунальні некомерційні підприємства. А це означає, що статутом медичних закладів не передбачено отримання прибутку. Також реформування передбачає зміну форми фінансування: створюється національна служба здоров’я України, яка укладатиме угоди із реформованими медичними закладами про їхнє фінансування. - *На якій стадії реформування Гайсинська центральна районна лікарня?* - Ми подали клопотання на сесію районної ради Про реорганізацію Гайсинської центральної районної лікарні шляхом перетворення в комунальне некомерційне підприємство ”Гайсинська центральна районна лікарня Гайсинської районної ради”. Депутати одноголосно ухвалили рішення. -*Фінансування від національної служби здоров’я України. Що це означає?* - Якщо центр первинної медико-санітарної допомоги, який пройшов таку саму реорганізацію, фінансуватиметься з державного бюджету згідно із кількістю підписаних декларацій між сімейними лікарями і пацієнтами, то заклади вторинного і третинного рівнів будуть фінансуватися за пролікований конкретний випадок. Тобто, якщо людина звернулася в нашу лікарню, її пролікували, вона одужала то кошти, затрачені на неї медустановою, будуть їй (лікарні) повернені національною службою здоров’я. У межах програми медичних гарантій держава гарантує повну оплату за рахунок коштів Державного бюджету медичні послуги та лікарські засоби, пов’язані із наданням: екстреної; первинної; вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої); паліативної (поліпшення якості життя пацієнтів та їхніх сімей, які зіткнулися із проблемами смертельного захворювання) медичної допомоги; а також медичної реабілітації; медичної допомоги дітям до 16 років; медичної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами. Незабаром мають бути затверджені тарифи, згідно з якими держава повертатиме кошти. Буде враховано: заробітну плату медперсоналу, енергоносії і комунальні послуги, медикаменти, необхідні для надання цієї допомоги. Це і є принцип – гроші йдуть за пацієнтом. До слова, пацієнт має право обирати собі лікувальний заклад, але в такому випадку кошти повернуть туди, де він проходив лікування. Відтак після впровадження цієї реформи між закладами охорони здоров’я з’явиться конкуренція, а лікар буде зацікавлений виконувати свою роботу якісно, адже тоді, до нього частіше від інших звертатимуться люди, а відтак і заробітна плата відрізнятиметься від колеги, до якого не йдуть пацієнти. Це стане стимулом для медпрацівників. - *На сесії районної ради йшла мова* *про приведення ліжкового фонду та штатних посад до фактичного використання. З чим це пов’язано?* - Така оптимізація викликана насамперед ретельним аналізом дійсності. Ми проаналізували нашу роботу за 2017-2018 рік, переглянули ліжковий фонд і побачили, що ліжка у цілодобовому стаціонарі не сповна виконують належну їм функцію. Зокрема ми констатували неефективне використання ліжок дитячим інфекційним, педіатричним та хірургічним відділеннями. Справа в тім, що багато пацієнтів (за моїми приблизними підрахункам 20 - 30 відсотків) не ночують у відділенні, а йдуть додому. Я хочу, щоб ви розуміли – від ліжкового фонду у нас залежить кількість персоналу, їхні посадові обов’язки, затрати на це відділення. Стаціонар передбачає цілодобові лікування і нагляд персоналу за хворими. А якщо ліжка вночі пустують, виникає запитання, що в цей час робить персонал? Наприклад, у педіатричному відділенні, розрахованому на 30 ліжок 2 серпня о 8 годині ранку перебувало на лікуванні 14 дітей. Із 14 дітей 5 ночувало вдома. А профінансовано 30 ліжок. Відтак цих 5 хворих могли б лікуватися на денному стаціонарі, а бюджетні кошти раціонально використали б на інші потреби. Відповідно оптимізуються й посади. - Тому ми вирішили зробити перепрофілювання: по 5 ліжок із цілодобового педіатричного стаціонару, хірургічного та дитячого інфекційного відділень перепрофілювали у відповідну кількість ліжок денного стаціонару. - Після реформування в кожній області працюватимуть експерти від національної служби здоров’я, і якщо буде встановлено факт, що хворий, лікування якого було оплачено державою, весь час не перебував у стаціонарі, а ходив додому, то вже навіть перераховані нам державою кошти, ми змушені будемо повернути назад. Якщо є потреба в цілодобовому стаціонарі, то людина має лікуватися в ньому цілодобово. Якщо ж ні - вона має лікуватися на денному стаціонарі. Це і є оптимізація. Ми не бачимо доцільним утримувати таку кількість ліжко-місць. - Також проводимо оптимізацію стоматологічного відділення. Але для інвалідів і пенсіонерів та малозабезпечених верств населення бюджетним коштом фінансуватиметься хірургічна, дитяча та екстерна стоматологія. Відповідно штат залишається в необхідній кількості. - *То ж чи означає це, що люди залишаться без роботи?* - Хочу відразу спростувати чутки, які ширяться у соцмережі деякими гайсинчанами. Процес оптимізації у Центральній районній лікарні в жодному разі не вплине на якість надання медичної допомоги. Ми прийняли рішення про скорочення 48,5 ставки згідно зі штатним розписом. Із них 18 ставок це вакантні посади. При цьому вакантні посади вузькопрофільних лікарів залишаються 18,5 ставки забажали перевестися на неповний робочий день або звільнитися у зв’язку зі скороченням штатної чисельності, в тому числі працівники пенсійного віку 6,5 ставки. Решта молодшому і середньому персоналу запропоновано перейти на інше місце роботи у лікарні, наприклад, на станцію екстреної допомоги, в новостворений інклюзивно-ресурсний центр. Зрозумійте - це вимога часу. Як показує досвід, ті медичні заклади, які не провели оптимізацію і розпочали реформування, сьогодні мають дефіцит заробітної плати, а ті, що вчасно провели оптимізацію, стовідсотково забезпечені. Відтак, якщо ми не запровадимо оптимізацію, то утримувати такий штат буде не по силі. Ми не зробимо ремонти приміщень, не купимо нового обладнання тощо. - *Розкажіть про матеріально-технічну базу лікарні?* - Відколи у 2016-му ми перейшли із обласного підпорядкування на район, наша матеріально-технічна база суттєво покращилася. Завдяки дофінансуванню влади, ми отримали 17 млн грн із районного бюджету. На заробітну плату з них використано близько 8 млн грн. Також замінено застаріле обладнання, куплено нові меблі, придбано сучасне медичне устаткування, проведено ремонти приміщень. Наголошу: це все завдяки розумінню і співпраці з районною владою. Особливо дякуючи голові районної державної адміністрації Владиславу Уткіну, голові районної ради Григорію Боровому, депутатському корпусу, які всіляко сприяють у покращенні матеріально – технічної бази Центральної районної лікарні. - Сьогодні у нас функціонує кабінет комп’ютерної томографії. Ми єдині в окрузі маємо такий томограф. До нас їдуть з інших районів. Проте проблем вистачає. Так, ще чимало приміщень потребує ремонту, адже пацієнти хочуть лікуватися у достойних умовах. Так само слід покращувати харчування хворих, зміцнювати матеріально-технічну базу. Отож, є ще до чого прагнути, є над чим працювати. *-Дякую* *за розмову.* Алла Плахотнюк. - - -

Гайсинська районна газета «Трибуна праці»

Середа 15.08.2018 р. №61 (12234)

Як відомо, минулої сесії районної ради бурхливе обговорення викликало питання Про клопотання Гайсинської центральної районної лікарні щодо приведення ліжкового фонду та штатних посад до фактичного використання. Після тривалого обговорення, вислухавши чимало аргументів, зваживши всі «за» і «проти», депутати ухвали рішення: дозволити Гайсинській центральній районній лікарні з 03.09.2018 року провести скорочення штатної чисельності та зміни ліжкового фонду. А вже незабаром у соцмережах з’явилася інформація, на кшталт, «чисельність штатних посад у лікарні скорочується 66,25 посад», що, як свідчать коментарі, викликало занепокоєння гайсинчан. То ж що насправді чекає наших медиків, і чи постраждають від цього пацієнти? На ці та інші запитання щодо функціонування та розвитку медичної галузі району редакція попросили відповісти головного лікаря Гайсинської центральної лікарні Ігоря Кохана.

- Ігоре Васильовичу, в Україні стартувала одна із головних реформ – медична. Що вона передбачає?

- Насамперед наголошу: ця реформа передбачає зміни в системі охорони здоров’я задля якісного надання медичних послуг. В кінцевому результаті має запрацювати принцип: гроші ходять за пацієнтом. Медична реформа стартувала у 2017 році із прийняття двох законів: про автономію медичних установ в Україні та «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Першим її етапом є реорганізація державних та комунальних закладів охорони здоров’я у комунальні некомерційні підприємства. А це означає, що статутом медичних закладів не передбачено отримання прибутку. Також реформування передбачає зміну форми фінансування: створюється національна служба здоров’я України, яка укладатиме угоди із реформованими медичними закладами про їхнє фінансування.

- На якій стадії реформування Гайсинська центральна районна лікарня?

- Ми подали клопотання на сесію районної ради Про реорганізацію Гайсинської центральної районної лікарні шляхом перетворення в комунальне некомерційне підприємство ”Гайсинська центральна районна лікарня Гайсинської районної ради”. Депутати одноголосно ухвалили рішення.

-Фінансування від національної служби здоров’я України. Що це означає?

- Якщо центр первинної медико-санітарної допомоги, який пройшов таку саму реорганізацію, фінансуватиметься з державного бюджету згідно із кількістю підписаних декларацій між сімейними лікарями і пацієнтами, то заклади вторинного і третинного рівнів будуть фінансуватися за пролікований конкретний випадок. Тобто, якщо людина звернулася в нашу лікарню, її пролікували, вона одужала то кошти, затрачені на неї медустановою, будуть їй (лікарні) повернені національною службою здоров’я. У межах програми медичних гарантій держава гарантує повну оплату за рахунок коштів Державного бюджету медичні послуги та лікарські засоби, пов’язані із наданням: екстреної; первинної; вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої); паліативної (поліпшення якості життя пацієнтів та їхніх сімей, які зіткнулися із проблемами смертельного захворювання) медичної допомоги; а також медичної реабілітації; медичної допомоги дітям до 16 років; медичної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

Незабаром мають бути затверджені тарифи, згідно з якими держава повертатиме кошти. Буде враховано: заробітну плату медперсоналу, енергоносії і комунальні послуги, медикаменти, необхідні для надання цієї допомоги. Це і є принцип – гроші йдуть за пацієнтом. До слова, пацієнт має право обирати собі лікувальний заклад, але в такому випадку кошти повернуть туди, де він проходив лікування. Відтак після впровадження цієї реформи між закладами охорони здоров’я з’явиться конкуренція, а лікар буде зацікавлений виконувати свою роботу якісно, адже тоді, до нього частіше від інших звертатимуться люди, а відтак і заробітна плата відрізнятиметься від колеги, до якого не йдуть пацієнти. Це стане стимулом для медпрацівників.

- На сесії районної ради йшла мова про приведення ліжкового фонду та штатних посад до фактичного використання. З чим це пов’язано?

- Така оптимізація викликана насамперед ретельним аналізом дійсності. Ми проаналізували нашу роботу за 2017-2018 рік, переглянули ліжковий фонд і побачили, що ліжка у цілодобовому стаціонарі не сповна виконують належну їм функцію. Зокрема ми констатували неефективне використання ліжок дитячим інфекційним, педіатричним та хірургічним відділеннями. Справа в тім, що багато пацієнтів (за моїми приблизними підрахункам 20 - 30 відсотків) не ночують у відділенні, а йдуть додому. Я хочу, щоб ви розуміли – від ліжкового фонду у нас залежить кількість персоналу, їхні посадові обов’язки, затрати на це відділення. Стаціонар передбачає цілодобові лікування і нагляд персоналу за хворими. А якщо ліжка вночі пустують, виникає запитання, що в цей час робить персонал? Наприклад, у педіатричному відділенні, розрахованому на 30 ліжок 2 серпня о 8 годині ранку перебувало на лікуванні 14 дітей. Із 14 дітей 5 ночувало вдома. А профінансовано 30 ліжок. Відтак цих 5 хворих могли б лікуватися на денному стаціонарі, а бюджетні кошти раціонально використали б на інші потреби. Відповідно оптимізуються й посади.

- Тому ми вирішили зробити перепрофілювання: по 5 ліжок із цілодобового педіатричного стаціонару, хірургічного та дитячого інфекційного відділень перепрофілювали у відповідну кількість ліжок денного стаціонару.

- Після реформування в кожній області працюватимуть експерти від національної служби здоров’я, і якщо буде встановлено факт, що хворий, лікування якого було оплачено державою, весь час не перебував у стаціонарі, а ходив додому, то вже навіть перераховані нам державою кошти, ми змушені будемо повернути назад. Якщо є потреба в цілодобовому стаціонарі, то людина має лікуватися в ньому цілодобово. Якщо ж ні - вона має лікуватися на денному стаціонарі. Це і є оптимізація. Ми не бачимо доцільним утримувати таку кількість ліжко-місць.

- Також проводимо оптимізацію стоматологічного відділення. Але для інвалідів і пенсіонерів та малозабезпечених верств населення бюджетним коштом фінансуватиметься хірургічна, дитяча та екстерна стоматологія. Відповідно штат залишається в необхідній кількості.

- То ж чи означає це, що люди залишаться без роботи?

- Хочу відразу спростувати чутки, які ширяться у соцмережі деякими гайсинчанами. Процес оптимізації у Центральній районній лікарні в жодному разі не вплине на якість надання медичної допомоги. Ми прийняли рішення про скорочення 48,5 ставки згідно зі штатним розписом. Із них 18 ставок це вакантні посади. При цьому вакантні посади вузькопрофільних лікарів залишаються 18,5 ставки забажали перевестися на неповний робочий день або звільнитися у зв’язку зі скороченням штатної чисельності, в тому числі працівники пенсійного віку 6,5 ставки. Решта молодшому і середньому персоналу запропоновано перейти на інше місце роботи у лікарні, наприклад, на станцію екстреної допомоги, в новостворений інклюзивно-ресурсний центр.

Зрозумійте - це вимога часу. Як показує досвід, ті медичні заклади, які не провели оптимізацію і розпочали реформування, сьогодні мають дефіцит заробітної плати, а ті, що вчасно провели оптимізацію, стовідсотково забезпечені. Відтак, якщо ми не запровадимо оптимізацію, то утримувати такий штат буде не по силі. Ми не зробимо ремонти приміщень, не купимо нового обладнання тощо.

- Розкажіть про матеріально-технічну базу лікарні?

- Відколи у 2016-му ми перейшли із обласного підпорядкування на район, наша матеріально-технічна база суттєво покращилася. Завдяки дофінансуванню влади, ми отримали 17 млн грн із районного бюджету. На заробітну плату з них використано близько 8 млн грн. Також замінено застаріле обладнання, куплено нові меблі, придбано сучасне медичне устаткування, проведено ремонти приміщень. Наголошу: це все завдяки розумінню і співпраці з районною владою. Особливо дякуючи голові районної державної адміністрації Владиславу Уткіну, голові районної ради Григорію Боровому, депутатському корпусу, які всіляко сприяють у покращенні матеріально – технічної бази Центральної районної лікарні.

- Сьогодні у нас функціонує кабінет комп’ютерної томографії. Ми єдині в окрузі маємо такий томограф. До нас їдуть з інших районів.

Проте проблем вистачає. Так, ще чимало приміщень потребує ремонту, адже пацієнти хочуть лікуватися у достойних умовах. Так само слід покращувати харчування хворих, зміцнювати матеріально-технічну базу. Отож, є ще до чого прагнути, є над чим працювати.

-Дякую за розмову.

Алла Плахотнюк.