Догляд за ногами при цукровому діабеті

Підготувала лікар – хірург Апасова Н.В.

Одне із важких ускладнень цукрового діабету (ЦД) з порушенням функцій опорно-рухового апарату спостерігається у вигляді характерного синдрому, який одержав назву діабетичної стопи (ДС). Діабетична стопа – часте і загрозливе ускладнення ЦД, яке розвивається повільно і формується протягом кількох років. Цей синдром розвивається як у молодих людей (переважно у тих, хто давно хворіє ЦД) на тлі діабетичної нейропатії, ангіопатії нижніх кінцівок, так і у хворих старшого віку.

ДС – це комплекс анатомо-функціональних змін стопи, зумовлений дефіцитом інсуліну, розвитком діабетичної нейропатії, яка призводить до розвитку остеоартропатії і ангіопатії, на тлі яких можуть розвиватися гнійно-некротичні процеси.

          З урахуванням досвіду розвинених країн для запобігання розвитку ДС у хворих з ЦД необхідно забезпечити  подологічний догляд за нижніми кінцівками. Він включає в себе обробку змінених шкірних покривів стопи, механічне видалення ділянок гіперкератозів, обробку тріщин, що виникають при вираженій сухості шкіри, лікування мікозів шкіри та нігтьових пластинок,  в підборі вставок та безпечного взуття пацієнтам. Окрім цього, в подіатричних кабінетах слід проводити навчання хворих по догляду за нижніми кінцівками, з метою профілактики їх гнійно-некротичних уражень.

          ЦД належить до категорії захворювань, які вимагають від хворого виконання всіх вказівок лікаря. Навіть незначне відхилення від рекомендацій режиму-дієти, дозування медикаментів, особистої гігієни, правил поведінки – недопустиме, оскільки це призводить до прогресування гіперглікемії з подальшим прискореним розвитком порушень метаболізму тканин, ангіопатії, нейропатії, остеоартропатій, що лежить в основі формування ДС. Перш за все мова йде про максимальну компенсацію ЦД, без чого неможливо запобігти розвитку різноманітних ускладнень. Також, хворим на ЦД заборонено вживати алкогольні напої та паління, оскільки це призводить до виникнення ангіоспазму за рахунок токсичної дії алкоголю та нікотину і ще більше погіршує існуючий незадовільний кровообіг нижніх кінцівок.

Пропонуємо вам ряд рекомендацій по догляду за ногами:

1. Мийте ноги щодня, користуйтеся теплою водою, особливо у складках, між пальцями, під нігтями, уникаючи застосування мила, що подразнює шкіру, а також губок, які б могли пошкодити шкірні покриви. Не слід користуватися гарячою водою! Обов’язково перевіряйте температуру води рукою (чутливість стоп зменшена, можна недооцінити, що вода гаряча).

2. Після миття ретельно витирати  ноги, особливо між пальцями м’яким рушником, а потім змащуйте їх пом’якшувальним кремом (Карбодерм, Уреотоп), щоб запобігти виникненню гіперкератозу та зберегти гладкість шкіри.

3. Перевіряйте, чи немає на ногах тріщин, сухої шкіри чи порізів.

4. Підрізати нігті по прямій, не заокруглювати кінчики (для запобігання вростання).

5. Слідкувати, щоб у взутті не було сторонніх предметів, коли ви його взуваєте (перевіряйте рукою).

6. Взуття повинно бути з натуральної м’якої шкіри, яка легше набуває форми, відповідно деформацій стопи і підбирати його необхідно відносно розміру, бажано у другій половині дня (коли ноги трішки набрякають). Взуття повинно бути достатньо просторим, щоб в ньому можна було вільно рухати пальцями. Щойно куплене взуття рекомендується носити перший раз не більше 2-х годин. Потім його необхідно зняти і ретельно оглянути ноги. Місця почервоніння і подразнення шкіри вказують на небезпеку стиснення або постійного тертя. В такому разі взуття слід замінити.

7. Щодня одягати чисті, бажано світлі шкарпетки (щоб при появі найменших дефектів побачити виділення). Не носіть панчохи, або шкарпетки, які стискають тканини або мають шви. Необхідно пам’ятати, що навіть незначні пошкодження шкіри можуть призвести до серйозних наслідків, тому при  пошкодженні шкірних покривів треба обов’язково звернутися до лікаря, а не займатися самолікуванням.

Не рекомендується:

1. Парити ноги.

2. Наносити крем на порізи або між пальцями.

3. Багато ходити, якщо на ногах є рани, або порізи.

4. Користуватися ножем або лезом для обрізання шкіри на ногах, користуватися хімічними речовинами, пластирями та хімічно агресивними антисептиками для видалення мозолів, користування спиртовими розчинами (розчин метиленового синього, розчин брил. зеленого, розчин йоду спиртовий, розчин фукорцину для обробки порізів та ран).

5. Ходити босоніж як у приміщенні,  так і на вулиці (чутливість знижена, ви ризикуєте наступити на гострий предмет і можете вчасно не побачити пошкодження, що може призвести до розвитку ран, що тривало не загоюються).

6. Носити взуття з відкритими пальцями, сандалі, в’єтнамки та модельне взуття.

7. Носити тісні шкарпетки, панчохи та резинки-підв’язки.

8. Сидіти «нога на ногу».

9. Користуватися компресами або грілками для ніг – ноги не відчувають підвищеної температури, не тримайте ноги поблизу камінів і радіаторів.

Особливо ретельними слід бути хворим із стопою Шарко, і тим пацієнтам, які перенесли оперативне втручання з видаленням пальців або частини стопи, внаслідок чого змінюється біомеханіка стопи, виникають нові точки опори  та тиску з подальшим розвитком в цих місцях трофічних виразок. А це, в свою чергу, може призвести до розвитку  гнійно-некротичних процесів. Тому таким хворим необхідно ретельно дотримуватись вищенаведених рекомендацій.  А при підборі взуття слід проконсультуватися з лікарем з метою виготовлення спеціального ортопедичного взуття або спеціальних корегуючих устілок. За показами виготовляються індивідуальні розвантажувальні та корегуючі ортопедичні ортези для часткового перенесення навантаження на ділянку нижньої або середньої частини гомілки.