РОЛЬ СЕЛЕНУ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ
Вінницький обласний клінічний високоспеціалізований ендокринологічний центр

Підготувала ендокринолог Кравчук Н.І.

Селен раніше вважався безумовно отруйною речовиною. Але це правда лише частково: у великих кількостях селен дійсно дуже шкідливий для організму. Але в той же час його нестача веде до різних захворювань і передчасного старіння організму. У чому користь селену, як правильно вживати його з користю і в яких продуктах він міститься?
Селен ( Se ) - хімічний елемент VI групи періодичної системи Д. І. Менделєєва, належить до біогенних мікроелементів. Атомна вага (маса) 78,96, порядковий номер № 34. Цей елемент, названий на честь богині Місяця, відкритий в 1817 році шведським хіміком Берцеліусом, протягом багатьох років розглядався виключно, як токсичний елемент, надлишок вживання якого призводило до токсикозу. Проте в 1957 році була доведена його фізіологічна необхідність для нормальної життєдіяльності організму.
Селен - біологічно активний мікроелемент, що входить до складу ряду гормонів і ферментів. Виробляє глутатіонпероксидазу, яка сприяє підтримці антиоксидантної активності, при цьому нейтралізуючи вільні радикали.
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) рекомендує приймати Селен щодня в кількості від 50 до 200 мкг.
Потреба людини в цьому елементі по різним джерелам становить від 10 до 100 мікрограмів на день. Незважаючи на таку низьку потребу, задовольнити її практично не вдається. Справа в тому, що більшість продуктів харчування містять лише слідові кількості цього елементу, що пов'язано з рядом технологічних і агротехнічних факторів, таких як винос селену з грунту при вирощуванні агрокультур, зниження доступності селену за рахунок закислення грунтів і застосування синтетичних добрив і т.д. У переважній більшості регіонів світу в грунтах є недостатність селену. За попередніми підрахунками потреба в даному елементі у населення європейських країн, включаючи Україну, задовольняється лише на 50%. Виняток становлять західні райони Канади та США, Колумбія, Венесуела, Австралія, Ізраїль, Ірландія.
Чому варто знати про селен в продуктах, навіщо він нам потрібен? Селен бере безпосередню участь у захисті імунної системи від дії вірусів, бактерій та інших негативних факторів. Селен запобігає утворенню ракових клітин, так як він не дозволяє утворюватися вільним радикалам, які руйнують клітини організму. Селен контролює роботу кожної клітини і попереджає запалення, серцеві та ендокринні захворювання. Селен відмінно взаємодіє з натуральними антиоксидантами - вітамінами С і Е. Прийом селену не тільки сповільнює процес старіння, а й відсуває його, тому що збільшується активність стовбурових клітин.
Нестача селену особливо гостро відчувається у грудних немовлят, так як, якщо з якоїсь причини їх не вигодовують на молоці матері, в якому якраз і містяться селен і вітамін Е, то це може призвести до серйозних захворювань дитини. Зокрема. це стосується немовлят чоловічої статі, так як селен їм необхідний не тільки для розподілу по всьому організму, але і для відкладання його в насіннєвих канатиках і яєчках. Недостатність селену у чоловіків може викликати дисфункцію статевих органів.
Дефіцит селену в організмі проявляється явним зниженням працездатності, ослабленням імунітету та розумової активності. У людей з браком селену погано гояться рани, у них достатньо часто буває застуда та шкірні захворювання. Також може погіршитися зір, а у чоловіків розвивається імпотенція. При дефіциті селену в організмі посилено накопичуються миш'як і кадмій, які, в свою чергу, посилюють дефіцит селену. Натомість, селен захищає організм від важких металів, нормалізує роботу нервової системи. Благоприємно впливає на стан нігтів, волосся та шкіри.
Значно менше захворювань пов`язують із надлишком селену. Хронічний селеноз виникає у випадках надмірного надходження мікроелемента впродовж тривалого часу. Він характеризується втомою, слабкістю, лабільністю настрою, відсутністю апетиту, свербежем шкіри, болем у суглобах, слабкістю м`язів, жовтяничністю і лущенням шкірних покривів, порушенням росту нігтів і твердих тканин зубів, артритом, гастроентеритом та розладом емоційної сфери вищої нервової діяльності.
Було також доведено, що форма селену, в якій він надходить в організм, відіграє вирішальну роль і його надходження в якості невід'ємної частини харчових продуктів є найбільш оптимальною. Таким чином, нам потрібно збільшити споживання селену і вибір продуктів, які б могли його доставляти в організм є важливим завданням. При цьому необхідно, аби продукт споживався регулярно, в певних кількостях, включався в раціон всіх категорій населення і був доступний за ціною і постійний за своїм складом.
Саме таким продуктом і є курячі яйця (у курячому жовтку міститься не тільки селен, а й вітаміни Е і К) та м'ясо. Біда лише в тому, що вміст у них селену в звичайних умовах становить близько 10 мкг в одному яйці або ж у 100 г м'яса, що складає лише 15% потреби.
Найбільше селену міститься в субпродуктах – печінці індички, курки, качки, яловичині і свинини, в яловичих, свинячих і телячих нирках, в неочищених зернових культурах, морській солі, борошні грубого помелу. У сирій рибі, в основному в оселедці, і морепродуктах (кальмари, восьминоги, креветках, лангусти) також зосереджена велика кількість селену. Але при термічній обробці всіх цих продуктів селен, що міститься в них, скорочується вдвічі.
Селен можна знайти також в пшеничних висівках, рисі, пшениці і кукурудзі, які можна споживати з самого ранку на сніданок і забезпечити організм денною порцією селену. Також міститься селен в продуктах досить побутових і поширених, наприклад, в грибах, часнику, чорному хлібі, дріжджах.
Селен можна знайти в продуктах, які в повсякденному житті ми їмо не часто, але які все ж варто ввести в раціон. Це квасоля, сочевиця, ячна крупа, горох, броколі, мигдаль, волоський горіх, фісташки, арахіс.
Як бачите, міститься селен в продуктах досить поширених і серед них можна знайти ті, які ви не будете споживати з небажанням. Але поповнювати рівень селену в організмі все одно потрібно, щоб уникнути проблем зі здоров’ям і попередити розвиток серйозних захворювань.