|
З А Т В Е Р Д Ж У Ю Директор Гайсинського медичного коледжу ____________ А.Г.Саблук “ 31” серпня 2015р. Розглянуто на засіданні педради 31 серпня 2015
року, протокол №6 ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ОСВІТНЬОГО
ПРОЦЕСУ У гайсинському медичному коледжі 1. Загальні положення 1.1. Освітній процес у коледжі
(надалі освітній процес) – це система організаційних і дидактичних заходів,
спрямованих на реалізацію змісту освіти освітньо-кваліфікаційного рівня
молодшого спеціаліста (молодшого бакалавра) відповідно до галузевих стандартів
вищої освіти. Медичний коледж готує спеціалістів
на початковому рівні вищої освіти ступеня молодший спеціаліст (молодший
бакалавр), що відповідає п’ятому кваліфікаційному рівню Національної рамки
кваліфікацій і передбачає здобуття особою загальнокультурної та
професійно-орієнтованої підготовки, спеціальних знань, умінь, а також повного
досвіду їх практичного застосування, що передбачені для певних посад у медичній
галузі. Молодший спеціаліст (молодший
бакалавр) – це освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому
рівні вищої освіти і присуджується ВНЗ у результаті успішного виконання
здобувачем вищої освіти ОПП, обсяг якої становить 90-180 кредитів ЄКТС. Особа
має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї
базової або повної загальної середньої освіти. Освітній процес базується на
принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності,
незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та
релігійних організацій. Мова навчання визначаться статтею 48 Закону України
“Про вищу освіту”. Освітній процес здійснюється з
урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та направлений на
формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення
наукових знань, професійної мобільності
та швидкої адаптації до змін і
розвитку в соціально-культурній сфері, у медичній галузі,
організації забезпечення населення медичною допомогою в умовах ринкової
економіки, організації та проведення лабораторних досліджень, профілактики захворювань. 1.2. Зміст
освіти – це науково обґрунтована система дидактично та методично оформленого
навчального матеріалу для освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста
та бакалавра. Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою
підготовки, навчальними програмами дисциплін, іншими нормативними актами
органів державного управління освітою та коледжу і відображається у відповідних
підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах,
а також при проведенні навчальних занять та інших видів навчальної діяльності. Освітньо-професійна програма
підготовки – це перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із
зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення, форм підсумкового
контролю. Структурно-логічна схема підготовки – це наукове і методичне
обґрунтування процесу
реалізації освітньо-професійної програми підготовки. Зміст освіти складається з нормативної та
вибіркової частин. Нормативна частина змісту освіти визначається відповідним галузевим
стандартом освіти. Вибіркова частина змісту освіти визначається коледжем. 1.3. Організація освітнього
процесу базується на багатоступеневій системі вищої освіти. 2. Нормативно-правова база організації освітнього процесу 2.1. Організація освітнього процесу у коледжі здійснюється відповідно до вимог Конституції України,
Законів України "Про освіту", "Про вищу освіту". Указу
Президента України "Про Національну доктрину розвитку освіти",
державних стандартів освіти, інших актів законодавства України з питань освіти,
нормативних документів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України,
Міністерства охорони здоров'я
України.
Організація освітнього процесу підготовки фахівців з галузі
знань 1201 Медицина, напряму підготовки 6.120101 “Сестринська справа”,
спеціальностей 5.12010101 “Лікувальна справа”, 5.12010102 “Сестринська справа”
проводиться згідно галузевих стандартів освіти. Галузевий стандарт освіти – це сукупність норм, які
визначають вимоги до освітньо-кваліфікаційного рівня. Складові державного
стандарту освіти: -
освітньо-кваліфікаційна характеристика; -
нормативна частина змісту освіти – освітньо-професійна
програма; -
тести. Освітня характеристика – це основні вимоги до якостей і
знань особи, яка здобула певний освітній рівень. Кваліфікаційна характеристика
– це основні вимоги до професійних якостей, знань і умінь фахівця, які
необхідні для успішного виконання професійних обов'язків. Тест – це система
формалізованих завдань, призначених для встановлення відповідності освітнього
(кваліфікаційного) рівня особи до вимог освітніх (кваліфікаційних)
характеристик. 2.2. Організація освітнього процесу здійснюється навчальними підрозділами коледжу (відділеннями,
цикловими комісіями). Основним нормативним документом, що визначає організацію освітнього процесу в конкретному напрямку освітньої або
кваліфікаційної підготовки, є навчальний план. Навчальний план – це нормативний документ коледжу, який
складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної
схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових
навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення – конкретні форми проведення
навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби
проведення поточного і підсумкового контролю. Навчальний план затверджується директором коледжу. Для
конкретизації планування освітнього процесу на кожний навчальний рік
складається робочий навчальний план. Нормативні навчальні дисципліни встановлюються галузевим
стандартом освіти. Дотримання їх назв та обсягів є обов'язковим для навчального
закладу. Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються коледжем. Вибіркові
навчальні дисципліни вводяться для задоволення освітніх і кваліфікаційних
потреб особи, ефективного використання можливостей і традицій коледжу,
регіональних потреб тощо. Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний
зміст та вимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмою дисципліни.
Навчальна програма нормативної дисципліни є складовою галузевого стандарту
вищої освіти. Навчальна програма вибіркової дисципліни розробляється коледжем. 2.3. Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до
освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми
дисципліни та навчального плану у коледжі складається робоча навчальна програма
дисципліни, яка є нормативним документом коледжу. Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад
конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її
вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового
контролю. 2.4. Коледж надає студентам можливість користування навчальними
приміщеннями, бібліотекою, навчальною, навчально-методичною і науковою
літературою, обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання на умовах,
визначених правилами внутрішнього розпорядку. 3. Форми організації навчання 3.1.Освітній процес у коледжі здійснюється у таких
формах: навчальні заняття, самостійна робота студентів, практична підготовка, виконання індивідуальних завдань, контрольні
заходи. 3.2.Основні види навчальних занять у
коледжі: - лекція; - лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне; - консультація. Інші види навчальних занять визначаються у порядку,
встановленому коледжем. Практичне навчання здійснюється відповідно до Положення про організацію та
проведення практики студентів вищих медичних і фармацевтичних навчальних
закладів І- ІІ рівнів акредитації, затвердженого наказом МОЗ України 07.12.2005
р. № 690. 3.3. Лекція 3.3.1.
Лекція – основна форма проведення теоретичних навчальних
занять у коледжі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило,
лекція с елементом курсу лекцій, який складає основний теоретичний матеріал
окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій
визначається робочою навчальною програмою. Лекції проводяться лекторами –
викладачами коледжу, а також провідними науковцями або спеціалістами,
запрошеними для читання лекцій. Лекції проводяться у відповідно обладнаних
приміщеннях – аудиторіях для однієї академічної групи студентів. 3.3.2.
Викладач, якому доручено читати курс лекцій, зобов'язаний
перед початком відповідного семестру подати на розгляд циклової комісії
складений ним конспект лекцій (авторський підручник, навчальний посібник),
контрольні завдання для проведення підсумкового контролю, передбаченого
навчальним планом і програмою для даної навчальної дисципліни. Викладач, який вперше претендує на читання курсу лекцій, може бути
допущенний головою циклової комісії до проведення пробних лекцій за
участю викладачів циклової комісії. Викладач зобов'язаний дотримуватися навчальної
програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування
навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів. 3.4. Лабораторне заняття 3.4.1. Лабораторне
заняття – форма навчального заняття, при якій студент під керівництвом
викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з
метою фактичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної
дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням,
обладнанням, реактивами, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою,
методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі. Лабораторні заняття проводиться у спеціально обладнаних
навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов
освітнього процесу (набір лабораторного посуду, реактивів, макети,
установки тощо). В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в
умовах реального професійного середовища, лікувально-профілактичних закладах). Для проведення лабораторних занять з дисциплін циклу
природничо-наукової підготовки група поділяється на підгрупи у кількості 10-15
осіб, а з циклу професійної та практичної підготовки – 7-10 осіб. Перелік тем лабораторних занять визначається робочою
навчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних
занять, як правило, не дозволяється. 3.4.2. Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю
підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи,
виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної
роботи та його захист перед викладачем. Виконання лабораторної роботи
оцінюється викладачем. Підсумкова оцінка виставляється в журналі обліку
навчальних занять. Підсумкові оцінки, отримані студентом за виконання
лабораторних робіт, враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки
з даної навчальної дисципліни. 3.5. Практичне
заняття 3.5.1. Практичне
заняття – це форма навчального заняття, при якій викладач організує
детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни
та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального
виконання студентом відповідно сформульованих завдань. Практичні заняття
проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідним
обладнанням, вимірювальними приладами, технічними засобами навчання,
обчислювальною технікою. Для проведення практичних занять з дисциплін група
поділяється на підгрупи відповідно до Положення про організацію та проведення
практики студентів вищих медичних і фармацевтичних навчальних закладів І-ІІ
рівнів акредитації, затвердженого наказом МОЗ України 07.12.2005 р. № 690. Перелік тем практичних занять визначається робочою
програмою
дисципліни.
Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому
методичному матеріалі, тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами
необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для
розв'язування їх студентами на занятті. 3.5.2. Практичне заняття включає проведення попереднього
контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми
викладачем та її обговорення за участю студентів, розв'язування завдань з їх
обговоренням, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.
Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при
виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни. 3.6.
Семінарське заняття 3.6.1. Семінарське заняття – форма навчального заняття,
при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до
котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних
завдань (рефератів). Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в
навчальних кабінетах з однією академічною групою. Перелік тем семінарських
занять визначається робочою програмою дисципліни. 3.6.2. На кожному семінарському занятті викладач оцінює
підготовлені студентами реферати, їх виступи і активність у дискусії, уміння
формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Підсумкові оцінки за кожне
семінарське заняття вносяться у журнал. Отримані студентом оцінки за окремі
семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної
навчальної дисципліни. 3.7. Консультація 3.7.1. Консультація
– форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача
на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи
аспектів їх практичного застосування . 3.7.2. Консультація може бути індивідуальною або
проводитися для групи студентів залежно від того, чи викладач консультує
студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з
теоретичних питань навчальної дисципліни. Обсяг часу, відведений викладачу для
проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається робочим
навчальним планом. 3.8. Індивідуальні завдання 3.8.1 Індивідуальні завдання з окремих дисциплін
видаються студентам у випадку відновлення студента розбіжності
навчальних планів, допуску до перездачі окремих предметів з метою
отримання кращої оцінки. Індивідуальні завдання виконуються
студентом самостійно при консультуванні викладачем. Допускаються випадки
виконання комплексної тематики кількома студентами. Індивідуальні проекти
(роботи) виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення
знань. 3.9. Самостійна робота
студента 3.9.1. Самостійна
робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час,
вільний від обов’язкових навчальних занять. 3.9.2. Навчальний час, відведений для
самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і
повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального
часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни. 3.9.3. Зміст
самостійної роботи студента з конкретної дисципліни визначається робочою
програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками
викладача. 3.9.4. Самостійна робота студента забезпечується
системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної
навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспекти
лекцій викладачів, практикум тощо. Методичні матеріали для самостійної
роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку
студента. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова
та фахова монографічна і періодична література. 3.9.5. Самостійна робота студента з метою засвоєнням
навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці
коледжу, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах (лабораторіях), а також в
домашніх умовах. У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до
заздалегідь складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу
студента до потрібних дидактичних засобів. Графік доводиться до відома
студентів на початку поточного семестру. 3.9.6. Навчальний
матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для
засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий
контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведені навчальних
занять. 3.10. Практична підготовка студентів 3.10.1. Практична підготовка студентів медичного
коледжу є обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття
кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних навичок та
вмінь. Практична підготовка студентів регламентується Положенням про
проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженим
наказом Міністерства освіти України від 3 квітня
1993 року №93 та здійснюється
відповідно до Положення про організацію та проведення практики студентів вищих
медичних і фармацевтичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації,
затвердженого наказом МОЗ України 07.12.2005р. №690. 3.10.2. Практична
підготовка проводиться в умовах професійної діяльності під
організаційно-методичним керівництвом викладача коледжу та спеціаліста з даного
фаху. Програма практичної підготовки та терміни її проведення визначаються
навчальним планом. 3.11. Контрольні
заходи 3.11.1. Контрольні
заходи включають поточний та підсумковий контроль. Поточний контроль
здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять
і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної
роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система
оцінювання рівня знань визначається відповідною цикловою комісією. Підсумковий
контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому
(кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершальних етапах. Підсумковий
контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента. Коледж
може використовувати модульну та інші форми підсумкового контролю після
закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять з певної
дисципліни і їх результати врахувати при виставленні підсумкової оцінки. 3. 11. 2. Семестровий контроль 3.11.2.1. Семестровий контроль проводиться у формах
семестрового екзамену, диференційованого заліку або семестрового заліку з
конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного
навчальною програмою, в терміни, встановлені навчальним планом. Семестровий
диференційований залік – форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці
засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліні виключно на
підставі результатів виконаних індивідуальних завдань. Семестровий
диференційований залік планується при відсутності модульного контролю та
екзамену і не передбачає обов'язкову присутність студентів. Семестровий залік –
це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом
навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних
видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях. Студент вважається допущеним до семестрового контролю з
конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену,
диференційованого заліку), якщо він виконав усі види робіт, передбачені
навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни. 3.11.2.2. Екзамени
складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним
планом. Коледж може встановлювати студентам індивідуальні терміни складання
заліків та екзаменів. Екзамени проводяться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, як за місяць
до початку сесії. Порядок і методика проведення заліків та екзаменів
визначається коледжем. 3.11.2.3. Результати складання екзаменів і
диференційованих заліків оцінюються за чотирибальною шкалою
("відмінно", "добре", "задовільно",
"незадовільно"), з предметів загальноосвітньої підготовки (для
студентів на основі базової загальної середньої
освіти)
– за дванадцятибальною шкалою (один, два, три, чотири бали прирівнюються
до незадовільної оцінки за чотирибальною шкалою). Оцінки вносяться до
екзаменаційної відомості, залікової книжки, навчальної картки студента. Студенти, які одержали під час сесії більше двох
незадовільних оцінок, відраховуються з коледжу. Студентам, які одержали під час
сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну
заборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів
допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу,
другий – комісії, яка створюється завідувачем відділення. Студенти, які не
з'явились на екзамени без поважних причин, вважаються такими, що одержали
незадовільну оцінку. 3.11.3. Державна
атестація студента 3.11.3.1. Державна атестація студента здійснюється
державною екзаменаційною комісією (далі – державна комісія) після завершення
навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або його етапі з метою
встановлення фактичної відповідності рівня освітньої (кваліфікаційної)
підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики. Присвоєння кваліфікації молодшого спеціаліста (молодшого
бакалавра) здійснює державна комісія. Державна комісія створюється щорічно для денної форми
навчання зі спеціальності. При наявності великої кількості випускників може
створюватися декілька комісій з однієї і тієї ж спеціальності. Державна комісія перевіряє науково-теоретичну та
практичну підготовку випускників, вирішує питання про присвоєння їм
відповідного освітнього рівня (кваліфікації), вручення державного документа про
освіту (кваліфікацію), опрацьовує пропозиції щодо поліпшення якості освітньо-професійної
підготовки спеціалістів у коледжі. 3.11.3.2. Державна комісія організовується щорічно
і діє протягом календарного року. До складу комісії входять голова і члени
комісії. Голови комісій призначаються директором Департаменту охорони здоров'я
та курортів Вінницької облдержадміністрації за поданням директора коледжу з
числа провідних фахівців лікувально-профілактичних закладів Вінницької області. До складу державної комісії входять директор коледжу або
заступник директора з навчальної роботи, завідувач відділення, викладачі
випускних циклових комісій, провідні спеціалісти практичної фармації та
медицини. До участі в роботі державної комісії як екзаменатори можуть
залучатися викладачі інших циклових комісій, якщо в складі комісії немає
представників цих циклових комісій. До складу державної комісії можуть
включатися представники роботодавців. У цьому випадку вони користуються правами
членів комісії. Персональний склад членів державної комісії і
екзаменаторів затверджується директором коледжу не пізніше, ніж за місяць до
початку роботи державної комісії. Робота державних комісій проводиться у
терміни, передбачені навчальними планами коледжу. Графік роботи комісії
затверджується директором коледжу. Розклад роботи державної комісії, узгоджений
з головою комісії, затверджується заступником директора з навчальної роботи на
підставі подання завідувача відділення і доводиться до загального
відома не пізніше, як за місяць до початку складання державних екзаменів. 3.11.3.3. У державних
комісіях студенти, які закінчують коледж, складають державні екзамени. До
складання державних екзаменів допускаються студенти, які виконали всі вимоги
навчального плану. Списки студентів, допущених до складання державних
екзаменів, подаються в державну комісію завідувачем відділення. Державній комісії перед початком державних екзаменів
завідувачем відділення подається зведена відомість про виконання
студентами вимог навчального плану, отримані оцінки з навчальних дисциплін, практик. 3.11.3.4. Складання державних екзаменів проводиться на
відкритому засіданні державної комісії за участю не менше половини її складу
при обов'язковій присутності голови комісії. Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка
знань студентів з дисциплін, передбачених навчальним планом у формі
комплексного кваліфікаційного екзамену відповідно до Галузевого стандарту освіти.
Екзамен складається з теоретичної та практичної частин. Теоретичний
контроль знань проводиться шляхом складання випускниками ліцензійного
інтегрованого тестового іспиту Крок М, що проводиться Центром тестування при
МОЗ України; контроль практичних умінь та
навичок здійснюється при виконанні комплексних практичних завдань, які зазначені
в білетах, складених у повній відповідності до навчальних програм за методикою,
визначеною вищим навчальним закладом. Тривалість державних екзаменів не повинна
перевищувати 6 академічних годин на день. 3.11.3.5
Результати складання державних екзаменів визначаються
оцінками "відмінно",
"добре", "задовільно" і "незадовільно".
Результати складання державних екзаменів оголошуються у цей же день після
оформлення протоколів засідання державної комісії. Студенту, який склав державні екзамени відповідно до
вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії
присвоюється відповідно освітній рівень (кваліфікація), видається державний
документ про освіту (кваліфікацію). Студенту, який отримав підсумкові оцінки
"відмінно" не менше, як з 75 відсотків усіх навчальних дисциплін та
індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін та
індивідуальних завдань – оцінки "добре", склав державні екзамени з
оцінками "відмінно", а також виявив себе в науковій (творчій) роботі,
що підтверджується рекомендацією циклової комісії, видається документ про
освіту з відзнакою. Рішення державної комісії про оцінку знань, виявлених при
складанні державного екзамену, а також про присвоєння студенту-випускнику
відповідного освітнього рівня (кваліфікації) та видання йому державного
документа про освіту (кваліфікацію) приймається державною комісією на закритому
засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів
комісії, котрі брали участь в засіданні. При однаковій кількості голосів голос
голови є
вирішальним.
^ Студент, який при складанні державного екзамену отримав
незадовільну оцінку, відраховується з коледжу і йому видається академічна
довідка. Студент, який не склав державний екзамен, допускається до
повторного складання державних екзаменів протягом трьох років після закінчення
коледжу. Перелік дисциплін, що виносяться на державні екзамени,
для осіб, котрі не склали ці екзамени, визначається навчальним планом, який
діяв в рік закінчення студентом теоретичного курсу. 3.11.3.6. Усі засідання державної комісії
протоколюються. У протоколи вносяться оцінки, одержані на державних екзаменах,
особливі думки членів комісії, вказується здобутий освітній рівень, а також,
який державний документ про освіту (з відзнакою чи без відзнаки)
видається студенту-випускнику, що закінчив коледж. Протоколи підписують голова
та члени державної комісії, які брали участь у засіданні. Книга протоколів
зберігається у коледжі. Після закінчення роботи державної комісії голова
комісії складає звіт і подає його директору коледжу. У звіті голови державної
комісії відбивається аналіз рівня підготовки випускників; характеристика знань
студентів, виявлених на державних екзаменах, недоліки в підготовці з окремих
дисциплін, даються рекомендації щодо поліпшення навчального процесу. Звіт
голови державної комісії обговорюється на засіданні педагогічної ради коледжу. 4. Навчальний час студента 4.1. Навчальний час
студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для
здійснення програми підготовки на даному освітньому або кваліфікаційному рівні. Обліковими одиницями навчального часу студента є
академічна година, навчальний день, тиждень, семестр, курс, рік. Академічна година – це мінімальна облікова одиниця
навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45
хвилин. Дві академічні години (90 хв.) утворюють пару академічних годин (надалі
"пара").
Навчальний день – це складова частина навчального часу
студента, яка триває не більше 9 академічних годин. Навчальний тиждень – це складова частина навчального
часу студента, тривалістю не більше 54 академічних годин ( 1 нац. кредит або
1,5 кредити ЕСТS). Навчальний семестр – це складова частина навчального часу
студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість
семестру визначається навчальним планом. Час, відведений для проведення підсумкового контролю, не
входить у кредит. Навчальний курс – це завершений період навчання студента
протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі
включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна
тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не
менше 8 тижнів. Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі
оформляється відповідними (перевідними) наказами. Навчальним рік триває 12 місяців. Розпочинається, як
правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних
сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів. 4.2. Навчальні дні
та їх тривалість визначаються річним графіком навчального процесу.
Вказаний графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих
та вихідних днів, погоджується і затверджується в порядку і в терміни,
встановлені коледжем. Навчальні заняття у коледжі тривають парами дві
академічні години (практичні з клінічних дисциплін 3 академічні години) з
перервами між ними і проводяться за розкладом. Розклад має забезпечити
виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять. Розклад дзвінків для лекційних занять
Розклад дзвінків для
практичних занять з клінічних дисциплін
4.3 Відвідування усіх видів навчальних занять (крім
консультацій) є обов'язковим для студентів. Забороняється відволікати студентів
від участі в навчальних заняттях та контрольних заходах, встановлених
розкладом, крім випадків, передбачених чинним законодавством. 4.4 Пропущені навчальні заняття відпрацьовуються в
позаурочний час з дозволу завідувача відділення, - викладачеві, що викладає
предмет, відповідно до затвердженого графіка. 5. Робочий час
викладача 5.1. Робочий час викладача визначається обсягом його
навчальних, методичних, і організаційних обов'язків у поточному
навчальному році, відображених в індивідуальному робочому плані. Тривалість
робочого часу викладача з повним обсягом обов'язків становить не більше 1548
годин на навчальний рік при середньотижневій
тривалості 36 годин і погоджується з профспілковою організацією. 5.2. Обсяг навчальних занять, доручених для проведення
конкретному викладачеві, виражених в облікових (академічних) годинах, визначає
навчальне навантаження викладача. Види навчальних занять, що входять в
обов’язковий обсяг навчального навантаження викладача відповідно до його
посади, встановлюються цикловою комісією та адміністрацією коледжу. 5.3. У коледжі обсяг навчального навантаження викладачів
визначається згідно з чинним законодавством. 5.4. Графік робочого часу викладача визначається
розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком
контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими індивідуальним
робочим планом викладача. Час виконання робіт, не передбачених розкладом або
графіком контрольних заходів, визначається у порядку, встановленим коледжем, з
урахуванням особливостей спеціальності та форм навчання. Викладач може обирати
методи та засоби навчання, що забезпечують високу якість освітнього процесу.
Викладач зобов’язаний дотримуватися встановленого йому графіка робочого часу.
Забороняється відволікати викладачів від проведення навчальних занять та
контрольних заходів, передбачених розкладом. 6. Форми навчання 6.1.
Навчання у коледжі здійснюється за денною формою навчання. Денна форма навчання
є основною формою здобуття певного рівня освіти або кваліфікації з відривом від
виробництва. Організація освітнього процесу на денній формі навчання
здійснюється коледжем згідно з державними стандартами освіти і даним
положенням. 7. Науково-методичне забезпечення
навчального процесу 7.1. Науково-методичне забезпечення включає: ·
галузеві стандарти освіти; ·
навчальні плани; ·
навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових
навчальних дисциплін; ·
програми навчальної, виробничої й інших видів практик; ·
підручники, навчальні посібники; ·
інструктивно-методичні матеріали до семінарських,
практичних і лабораторних занять; ·
індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи
студентів з навчальних дисциплін; ·
контрольні завдання до семінарських, практичних і
лабораторних занять; · контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки
рівня засвоєння студентами навчального матеріалу; · методичні матеріали для студентів з питань
самостійного опрацювання фахової літератури. |