День Перемоги

 

( Біля пам’ятника  загиблим воїнам у центрі села  стоїть почесна варта: учні-старшокласники у військовій формі.На урочистому мітингу присутні керівники села,ветерани ВВв, жителі села та почесні гості.)

  1.Увага ! Увага ! Увага !

Починаємо найсвятішу тему,

Вибираємо найщиріші барви.

Скільки світла в імені твоєму,

Скільки в ньому доблесті і слави ?!

Перемога ! Ясна Перемога –

Свято Миру,Свободи й Весни…

Ми доземно вклоняємось нині

Всім героям,звитяжцям  війни !

 

2. Спинися біля братської могили…

Тут сплять чиїсь батьки,брати ,сини.

Вони Вкраїну рідну боронили

В горнилі найстрашнішої  війни !

 

П-о.Тож вшануємо  пам'ять про тих,хто відстояв для нас мир на землі ! Схилімо ж голови у невимовній скорботі перед мільйонами жертв фашизму .Хай буде вічна пам'ять усім,хто поліг у бою ! Прошу покласти гірлянду та квіти біля підніжжя пам’ятника.

(Покладання гірлянди та квітів. Звучить « Реквієм»)

П-о. Урочистий мітинг,приурочений  64 –ій  річниці з Дня Перемоги відкриває сільський голова –Григоренко  М.В.

 (Виступ сільського голови. Відкриття мітингу. Звучить Гімн України.)

П-о. Сьогодні на нашому урочистому  мітингу присутні почесні гості, які прийшли  розділити з нами  біль і радість , горе втрат і щастя перемоги. Це :

 

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________3.Сьогодні   ми святкуємо 64-у річницю Великої  Перемоги  і завжди будемо схиляти голови перед світлою пам’яттю тих, хто подарував нам сьогоднішній день, і запалюватимемо свічки за здоров я  наших сивочолих ветеранів та ставитимемо свічки за упокій тих, хто  не повернувся    з  фронту  додому .

 

4.Ніхто не забутий, ніщо не забуто ! Ми ніколи не зможемо забути того лиховісного дня 22 червня 1941 року, коли  фашистські загарбники підступно,без оголошення  війни,увірвалися в наш мирний дім. Тож сьогодні ми всі разом  перегорнемо сторінки книги спогадів про ті далекі воєнні роки…

 

5.У полі жито колосом шуміло,

   Лунивсь сталевий дзвін коси,

   Із краю в край нестримно і грайливо

   Лунали скрізь дівочі голоси.

   Вже десь надвечір вдарили баяни

  Та стукіт закаблуків по селу…

  А вранці…

( Звучить у записі  голос  Левітана про оголошення війни.

 Звучить пісня « Священная война »)

6.І піднялись на оборону краю

Всі ті,хто зброю ще тримати вмів.

І проводжали на війну із дому

Жінки – чоловіків,синів !

 

7.Горів,гримів  і  розвивався обрій,

Лишивсь позаду батьківський поріг.

А вітер грав  сумних-сумних мелодій

У знівечених вербах край доріг.

Ішли солдати днями і ночами похмурими,

Гвинтівки не в усіх…

 

8.  А в небі літаки  із чорними  хрестами…

І біль ламав надбрів’я,скроні сік.

Де друзі падали – там хоронили їх,

І як могли ,могили їм копали…

Прощались мовчки,залпів не давали.

 

9.Були убиті всі,хто мав родитись потім,

Були убиті всі,хто ще не народивсь,

Хто кров ю  і  до крові,хто плоттю і до плоті,

І душами  вони  навік переплелись.

Це все було…Були німі кургани,

Війна ішла не на життя – на смерть.

Гриміли   залпи і ятрились рани,

І світ ішов,здавалось, шкереберть…

 

10.Чорний смерч війни спопелив 27 мільйонів життів. У кровопролитній битві з фашизмом Україна втратила кожного шостого  свого жителя . Як дорого коштує  перемога !(Звучить пісня »День Перемоги»)

 

11.Солдати в битві чесно полягли -                                                                                        А іншого ні вибору,ні змоги.                                                                                                    Вони загинули,але перемогли,                                                                                                Бо віддали життя для перемоги !                                                                                         Вітер Вічний  вогонь гойдає,

І печаль, і плач,і біль…

Всіх полеглих ніхто не знає,

А пам’ятають усіх !

( Ведучі зачитують списки загиблих воїнів-односельчан)

12.За тих,хто тут  відважно воював,

Хто не боявся горя і знемоги,

Хто впав в бою за крок до Перемоги,

Хто  в  смертну мить Вітчизну оспівав,

Оця сльоза ніколи  не зітреться,

Що в правді нашій і чужій вині…

Лишилась Батьківщина біля серця

Своїх синів,загиблих на війні.

 

П-о. Прошу  усіх присутніх вшанувати пам'ять про полеглих  хвилиною мовчання.

                                         ( Звучить метроном).

- Вільно !

13.Минають дні,складаючись у роки…        

Роки спішать всі скластися в віки,

Та материнська біль все не стихає

І не стихають пам 'яті роки.

 

14.Давно минула вже війна,

А мати все в тривозі,

За хвіртку вийшовши, вона

Постоїть на дорозі.

Огляне поглядом смутним

Весняні далі сині:

Живуть надії в ній,як сни,

Живуть ще   і понині.

Пожовклу карточку в руках

Погладить в самотині

І ні сльозинки на очах –

Згоріли у журбині.

 

 

                                                                                                                                                                                                                           15.Знудилось серце і душа-

Життя не вернеш знову,

Нема до кого поспішать,

Ні з ким вести розмову.

Надія матері-сини

Не повернулись з боюю

Тож скільки  років од війни

Живе вже самотою.

І все виходить на поріг                                                                                                                                                  В журбі,в плачі німому,

Чекає серцем із доріг

Синів своїх додому.

 

16.Багато  на нашій землі обелісків…

Вкарбовано в них  золоті імена…

Вклонися,людино,їм низько-низько-

Це пам'ять,яку залишила війна.

Спасибі всім,і мертвим ,і живим,

За те,що землю нашу зберегли.

І хоч було смертельно важко їм,

Та все вони зробили,що змогли.

 

17.Уклін вам,ветерани,до землі

За щастя жити,мріяти,рости

У мирі,злагоді,в любові і теплі,

І пишним цвітом на землі цвісти.

Не бійтесь,люди,теплих слів

Для наших посивілих ветеранів.

Нехай і їм тепліше стане,

І в серці стихне давній біль.

Не бійтесь,люди,теплих слів

Для наших сивочолих ветеранів.

 

П-о. Слово для привітання надається :ветерану ВВв______________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

(Голова села запрошує усіх відвідати могилу Миронюка О.А.,який у далекому 1944р.зумів врятувати село від масового знищення. Закриває мітинг.Звуч.Гімн Укр.

 

                                    Сценарій  проведення свята до Дня Перемоги                                                                                                                                                                                               

                             ( виступ учнів біля могили старости Миронюка О.А.)

 

1.      Тоді шуміло лихоліття,                                           10. Зумів,бо знав чужинську мову,

І  смерть у вічі заглядала.                                             Стулив  розняту на всіх пащу !

Чума коричнева йшла світом,                                      …Лишився жити у любові

Війна  «врожай»   страшний збирала.                        У височанців шані вдячній !

    

2.      Дійшли  «жнива» й до нас в оселі:                         11. І відродивсь на тому ж місці,

Дитячий плач,важкі зітхання,                                    Куди пішов у вічність рано…

Сумні обличчя,невеселі,                                                Живе у пам’ятнику,в пісні,

Чиєсь загублене кохання.                                             У щемній згадці ветерана.

 

3.       Блукали люди,наче тіні,                               Голова села:Дорогі односельчани та гості,

Більш німували між собою,                                    прошу вшанувати пам ять про Олексія

Дідусь  ховався десь у сіні,                                Антоновича  хвилиною мовчання.

Наляканий ,як всі ,війною.                               – Вільно !

 

4.      Чужа,аж моторошна мова,                     12.Ми пам’ятаємо всіх,

І чоботи важкі,як доля,                                 Хто віддав життя за те,

Неначе куля випадкова,                                  Щоб не було війни нової,

Що прилетіла десь з-за поля.                         Щоб сонце сіяло золоте.

 

5.       Свавільні,злі і ситі пики,                           13.Щоб не окоп чорнів на ниві,

Роздерти всіх готові руки…                         Хліба цвіли,мов килими,

Дитячий вереск.лайка.крики,-                       Щоби веселі і щасливі

Село все зігнане докупи.                                До школи всі ходили    ми .

 

6.      Холодно втупились гармати,                   14.Ми хочемо без воєн жити,

      Патрони в кулеметних стрічках.                  Хай буде мир на всій землі !

      Все налаштоване вбивати,                            За мир ! Щоб сміятись !

      Не зупиняючись на дітях.                              За  мир ! Щоб трудитись !

                                                                                За мир ! Щоб троянди цвіли !

7.      І враз затихло,як буває

Перед страшенною грозою…

Дитину мати притискає

До себе міцно,аж до болю !

    

8.      А те дитя,як юна гілка,

А нині роду древо ціле.

Хіба ж та куля варта стільки,

Щоб у майбутнє смертно вцілить ?!

   

9.      Щоб небо й сонце загасити…

Каштанів цвіт – живу цю свічку ?!

…І вийшов він,щоб зупинити

Цей суд страшний. І став за свідка.