Страница

**Історія школи**
	Перші згадки про школи у Біликах зустрічаються в архівних документах ХІХ ст Перші згадки про школи у Біликах зустрічаються в архівних документах ХІХ ст. «У містечку Білики Кобеляцького повіту в 2-ій половині ХІХ століття працювали три церковно – парафіяльні школи: Миколаївська двохкомплектна, Подільська та Підгірська однокомплектні. Навчання в школах проводили по 1 учителю. Але й у такі школи дітям бідноти важко було потрапити. Річні витрати на потребу освіти на одного мешканця становили в 1870 р. – 1,5 коп., 1875 р. – 6 коп., 1880 р. – 10 коп., 1885 р. – 12,5 коп., 1890 р. – 13 коп., 1895 р. – 15 та 1/3 коп. В середньому за ці 25 років витрати становили по 12 коп. на одного учня на рік». У 1897 році в повіті процент грамотності становив 16,3 %. У Кобеляцькому повіті в 1913-1915 рр. діяли Білицьке міністерське училище з 5-річним строком навчання та Білицьке земське вище початкове училище з 7-ми річним строком навчання, яке було відкрито у 1914 році. У січні 1918 приміщенні Білицького міністерського училища було відкрито семирічну школу. Та становище з освітою було ще не втішним. У школу ходили лише бажаючі, ті, хто мав у що одягтися, придбати підручники. Багато дітей (особливо дівчат, як і до революції) залишалися поза школою. У 1920-1924 рр. в адмінподілі Білики були як волость Кобеляцького повіту Полтавської губернії. Можливо через це, із Полтави в Містечко Білики восени 1920 року була переведена учительська семінарія, котру невдовзі перейменували на Білицькі вищі педкурси імені Бориса Грінченка із 4-річним строком навчання. Ці курси готували вчителів 1-7 класів (на правах учительського інституту, які були створені в СРСР). З 1921 р. тут же організовуються і педкурси із 3-річним строком навчання (а фактично технікум). Він готував класоводів 1-4 класів. Навчання проводилось в другу зміну. Для підвищення обсягу знань учнів загальноосвітніх предметів (після 7-го класу був введений підготовчий курс в обсязі середньої школи). Зав. педкурсами був професор Ващенко Григорій Григорович. Завідуючим базовою Білицької 7-річною школою був Бабченко Петро Григорович. У цій школі студенти педкурсів проходили практику, як у 1-4 класах, так і у 5-7 кл. У 1924 р. відбулися випускні екзамени вчителів 1-4 та 5-7 класів. Останніх слухачів злито з Полтавським педтехнікумом ім..Драгоманова. У роки війни під час окупації приміщення всіх шкіл були спалені, але не дивлячись на це, уже в 1943 році, після звільнення Полтавщини, відновили свою роботу Білицька середня школа №1 (директор МИСАН М.), та ще 2 школи. 1 вересня 1957 року відкрилося нове приміщення середньої школи, і в новобудову в’їхали і учні, і згуртований педколектив, який очолював Ковтун Микита Андрійович. Відкриття школи у будь-якому селі чи місті – це визначна подія. А у Біликах вона виросла у самому центрі, поблизу цукрового заводу і молоко-консервного комбінату, які і дали імпульс широкому будівництву навколо. Саме за ініціативою першого директора цукрового заводу В.В. Костенка за кошти Міністерства харчової промисловості була збудована нова школа на 320 учнів. Щоліта у школі функціонував піонерський табір “Дружба”, у якому оздоровлювались діти з усієї області. Засновником табору був цукровий завод, кадрами забезпечувала школа. Контингент учнів середньої школи збільшувався, в тому числі за рахунок учнів місцевих неповних середніх шкіл, через це навчання проводилося в дві зміни. У 1962-1963 н.р. у школі введено професійне навчання “Будівельна справа”. Разом з атестатом про повну середню освіту випускники одержували посвідчення будівельника. Руками учнів школи були збудовані приміщення їдальні та теплиця. У 1989 році початкові класи розміщено у приміщенні колишньої контори цукрового заводу, що дало змогу перейти на однозмінне навчання. У 1992 році відкрито перший комп’ютерний клас. Через посередництво УФСІ (українського фонду соціальних інвестицій) у 2006 році проведено капітальний ремонт школи, оновлено фасад. До матеріально-технічної бази приєднано спорткомплекс. Обладнано 2 сучасних комп’ютерних класи. З 2007 року школа стає опорною у районі по впровадженню інноваційної технології “Школа безпеки”. Білицька загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 1 – це сучасний навчальний заклад, у якому навчається 426 учнів, працює 38 вчителів. Педагогічний колектив очолює Іванченко Олена Петрівна, вчитель вищої категорії, старший вчитель.

Перші згадки про школи у Біликах зустрічаються в архівних документах ХІХ ст.

«У містечку Білики Кобеляцького повіту в 2-ій половині ХІХ століття працювали три церковно – парафіяльні школи: Миколаївська двохкомплектна, Подільська та Підгірська однокомплектні. Навчання в школах проводили по 1 учителю. Але й у такі школи дітям бідноти важко було потрапити. Річні витрати на потребу освіти на одного мешканця становили в 1870 р. – 1,5 коп., 1875 р. – 6 коп., 1880 р. – 10 коп., 1885 р. – 12,5 коп., 1890 р. – 13 коп., 1895 р. – 15 та 1/3 коп. В середньому за ці 25 років витрати становили по 12 коп. на одного учня на рік».

У 1897 році в повіті процент грамотності становив 16,3 %.

У Кобеляцькому повіті в 1913-1915 рр. діяли Білицьке міністерське училище з 5-річним строком навчання та Білицьке земське вище початкове училище з 7-ми річним строком навчання, яке було відкрито у 1914 році.

У січні 1918 приміщенні Білицького міністерського училища було відкрито семирічну школу. Та становище з освітою було ще не втішним. У школу ходили лише бажаючі, ті, хто мав у що одягтися, придбати підручники. Багато дітей (особливо дівчат, як і до революції) залишалися поза школою.

У 1920-1924 рр. в адмінподілі Білики були як волость Кобеляцького повіту Полтавської губернії. Можливо через це, із Полтави в Містечко Білики восени 1920 року була переведена учительська семінарія, котру невдовзі перейменували на Білицькі вищі педкурси імені Бориса Грінченка із 4-річним строком навчання. Ці курси готували вчителів 1-7 класів (на правах учительського інституту, які були створені в СРСР). З 1921 р. тут же організовуються і педкурси із 3-річним строком навчання (а фактично технікум). Він готував класоводів 1-4 класів. Навчання проводилось в другу зміну. Для підвищення обсягу знань учнів загальноосвітніх предметів (після 7-го класу був введений підготовчий курс в обсязі середньої школи). Зав. педкурсами був професор Ващенко Григорій Григорович.

Завідуючим базовою Білицької 7-річною школою був Бабченко Петро Григорович. У цій школі студенти педкурсів проходили практику, як у 1-4 класах, так і у 5-7 кл. У 1924 р. відбулися випускні екзамени вчителів 1-4 та 5-7 класів. Останніх слухачів злито з Полтавським педтехнікумом ім..Драгоманова.

У роки війни під час окупації приміщення всіх шкіл були спалені, але не дивлячись на це, уже в 1943 році, після звільнення Полтавщини, відновили свою роботу Білицька середня школа №1 (директор МИСАН М.), та ще 2 школи.

1 вересня 1957 року відкрилося нове приміщення середньої школи, і в новобудову в’їхали і учні, і згуртований педколектив, який очолював Ковтун Микита Андрійович.

Відкриття школи у будь-якому селі чи місті – це визначна подія. А у Біликах вона виросла у самому центрі, поблизу цукрового заводу і молоко-консервного комбінату, які і дали імпульс широкому будівництву навколо. Саме за ініціативою першого директора цукрового заводу В.В. Костенка за кошти Міністерства харчової промисловості була збудована нова школа на 320 учнів.

Щоліта у школі функціонував піонерський табір “Дружба”, у якому оздоровлювались діти з усієї області. Засновником табору був цукровий завод, кадрами забезпечувала школа.

Контингент учнів середньої школи збільшувався, в тому числі за рахунок учнів місцевих неповних середніх шкіл, через це навчання проводилося в дві зміни.

У 1962-1963 н.р. у школі введено професійне навчання “Будівельна справа”. Разом з атестатом про повну середню освіту випускники одержували посвідчення будівельника. Руками учнів школи були збудовані приміщення їдальні та теплиця.

У 1989 році початкові класи розміщено у приміщенні колишньої контори цукрового заводу, що дало змогу перейти на однозмінне навчання.

У 1992 році відкрито перший комп’ютерний клас.

Через посередництво УФСІ (українського фонду соціальних інвестицій) у 2006 році проведено капітальний ремонт школи, оновлено фасад. До матеріально-технічної бази приєднано спорткомплекс. Обладнано 2 сучасних комп’ютерних класи.

З 2007 року школа стає опорною у районі по впровадженню інноваційної технології “Школа безпеки”.

Білицька загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 1 – це сучасний навчальний заклад, у якому навчається 426 учнів, працює 38 вчителів. Педагогічний колектив очолює Іванченко Олена Петрівна, вчитель вищої категорії, старший вчитель.