|
|
Анатолій Кирилович Григоренко народився 5 червня 1937 року в с. Плоске Решетилівського району Полтавської області. Середню школу закінчив у 1954 році. Працював водієм, вантажником, слюсарем. Навчався в харківському автомобільно-дорожньому інституті. З 1956 по 1959 роки був на строковій службі. 1956 р. закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Його батько загинув на фронті, тому всю теплоту, доброту і ласку віддала йому його мати Орина Іванівна. Щороку в нашій школі відбуваються зустрічі з однокласниками друзями по перу, які подарували школі книги із дарчими підписами, це: Наталія Хоменко, Микола Томенко, Ольга Підпала, Іван Складаний, Артур Бауф та інші. Його сестра подарувала школі бібліотечку творів та вишитий рушник. У нас також є особисті речі письменника. Ця пошукова робота захищалася в Малій Академії наук і була визнана, як одна з кращих. Учасники пошукового загону «Джерело» зустрічалися з однокласниками А. Григоренка із інших розповідей ми довідалися , що письменник був дійсно доброю, чуйною і совісною людиною. Він говорив так: «Поезія – це труд, це божевілля. На які тортури не йдем, вмираючи і воскресаючи знов. О Боже! Благослови мене, благослови слова, мою тяжку роботу!» 1990 року вийшов фантастичний роман «Запізнілий цвіт волінурії» (в співавторства з О.Кузьменком), 1992 року вийшла збірка поезії «Тінь Перуна», а в 2001 році його дружина Людмила Власова видала книгу «Во храм душі». Помер А.Григоренко 2 квітня 2001 року. Похований в рідному селі Плоске. |