Не так…

Годинник тікає: «Тік-так»

Я щось роблю, а все не так.

Не так косичку заплела,

не так підлогу підмела.

Я кину іграшку в куток,

бо запізнилась в дитсадок.

Не так відповіла матусі,

не так всміхнулася подрузі,

не так помила посуд я,

а ця спідниця - замала.

Ой, все не так, не так, не так…

-Тік-так, тік-так, тік-так, тік-так.

А завтра буде все гаразд,

бо я іду у перший клас!

Пейчева Валентина

П’ятачок

Сонце на подвір’ї

шкільному всміхається.

Діти бігають, сміються

і у «Квача» граються.

А Іванко із Сашком

чомусь невеселі,

тут до них підходить хлопець,

Василь з паралелі.

- Що ви, друзі , загубили,

що ви тут шукаєте?

Чому з друзями своїми

у «Квача» не граєте ?

Хлопці липають очима,

трохи розгубились…

- Та у нас аж дві копійки,

друже, загубилися!

- Та не плачте ви вже так,

носами не шмигайте.

Я вам три копійки дам,

нумо, вище стрибайте !

Друзі плачуть ще гучніше.

- Та що знову сталося ?

- Був би в нас уже п’ятак,

а так три зосталося.

Пейчева Валентина

Небо

Якщо сонце в небі є-

то весна.

Якщо дощик з хмарки ллє

то гроза.

Ось і перші сніжинки злітають,

пані Зиму всі дружно вітають.

Місяць зірки колише -

то ніч.

А північне сяйво грає –

дивна річ.

В небі гостя – веселка сія,

знов здійснилася мрія моя.

Пейчева Валентина

Байка

Наш ліс великий і красивий…

То ж звірів в ньому страх багато.

Увесь народ тут працелюбний -

Лисиці, Вовки і Зайчата.

А за царька у лісі був Ведмідь,

( ви з нього, друзі, приклад не беріть)

Щотижня на галявині

народ лісний збирав,

їм роздавав доручення

і, позіхаючи, казав :

- В понеділок по малину,

ще суничку і ожину.

У вівторок - по водичку,

у середу - по медок.

Ну а у четвер, Тваринки,

в хаті наведіть ладок.

Сам буду я відпочивати

і у солодких снах літати.

Та залетіла в ліс

маленька пташка

і почала цвірінькати, співати :

- У вас тут жити дуже важко,

народе, слід тобі повстати.

Прощебетала й полетіла…

А звірі взялися за діло,

здійняли ,справді, шум і гам.

-Хто хоче меду, хай працює сам.

………………………………………….

Отак би й владі прислухатись до народу,

щоб не прийшлось самим носити воду.

Пейчева Валентина