1932-1933  р.р.  минулого  століття—це скорботна  дата  для  нашого  народу:  адже  за  цей  період  Україна  втратила  10 млн.  своїх  синів  і  дочок.  Втратила  не  на  війні, не  під  час  стихійного  лиха,  а  в  звичайний мирний  час,  коли  влада  свідомо  організувала  штучний  голод,  щоб  знищити  непокірний  народ.  На  благодатних  українських  землях  від  голоду  вимирали  цілі  села, спостерігався  канібалізм.  Тому  невипадково  в  останні  дні  листопада  український  народ   схиляє  голови  перед  пам'ятниками  голодомору,  запалює  свічки, вшановуючи  жертв  геноциду.

        З  метою  сприяння  поверненню  історичної  пам’яті  про  голодомор  1932-1933  років,  вихованню  почуття  співпереживання.  Поваги  до  минулого  України  в  школі  26  листопада  пройшли  такі  заходи: 

   -  урок  пам’яті   «Чорна  сповідь  моєї  Вітчизни»

   -  загально шкільна  лінійка  пам’яті   «Той  голодний  33-й  рік  хай  лишиться  в пам’яті  на  вік» ,  на  якій  вчитель  історії  Андрущенко  О.М.  ознайомив  присутніх  із  історичним  минулим  не  тільки  всієї  України,  а  й нашого  краю.  Лінійка пам’яті  закінчилася  хвилиною  мовчання. 

    -  у  шкільній  бібліотеці  організована виставка  «Голодомор 1932-1933…  Україна пам’ятає».

    -  у  школі  організований  куточок,  присвячений  жертвам  голодомору  1932-1933 р.р..  де  учні,  представники  класів  запалили  свічки  пам’яті:

     -     у  школі  приспустили  Державний  прапор  України,  всі учні  та батьки 28  листопада  о  16 годині  вдома  запалили  свічку пам’яті  і  вшанували  хвилиною  мовчання  жертв голодомору.

 

  

                         « О  Боже  правий!

                      Ти  мій  вчуєш  голос,

               спаси  нас  від  проклятої  чуми!

            Я  ж  бачу,  як  важкий  достиглий  колос 

             Схилився  над  голодними  дітьми!»