Анкета «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроці»

Відвідайте уроки своїх колег і зробіть самоаналіз своїх уроків за такими параметрами:

1) Які форми, методи, засоби Ви використовуєте для активізації діяльності учнів на уроці?

2) Чи досягаєте своєї мети?

3) Чи звертаєте увагу учнів на раціональну організацію їхньої праці?

4) Чи використовуєте прийоми збереження їхньої працездатності протягом уроку?

5) Як забезпечуєте індивідуально диференційований підхід до учнів, зокрема, роботу з сильними і слабкими учнями?

6) Питання якого рівня розглядаєте на уроці, репродуктивного чи творчого характеру, що вимагають високого рівня розумової діяльності учнів на уроці?

7) Скільки часу на уроці учні були зайняті активною пізнавальною діяльністю?

Вимоги до ролі поведінки вчителя

1. «Навколишнє середовище важливіше за самого вчителя». Учитель - каталізатор процесу або помічник.

2. Враховувати індивідуальні особливості дитини, темп її роботи.

3. Аналізувати свій досвід – що саме в його методиці виховання ефективно, спостерігати за дітьми, їх поведінкою. Наближатися або віддалятися, говорити або мовчати відповідно до вимог і нагоди.

4. Свобода роботи і порядок мають вплив на рівновагу душевного стану дитини. Учитель повинен підтримувати дисципліну в колективі, але не в авторитарній формі.

5. Спілкуючись з дітьми, говорити про їхню поведінку, робити наголос на підтвердженнях, а не на запереченнях.

6. Знати, що багато вчинків дітей не є виявом злої волі. Їх причина – в непереборному прагненні дітей діяти, досліджувати, вступати у взаємодію з іншими. Дисципліна існує для організації рухової активності, формування міжособистісних стосунків.

7. Розумітися на вікових психологічних особливостях учнів.

8. Добре знати навчальний матеріал і володіти педагогічною технікою.

9. Ставитися до дитини позитивно, без тиску. Педагог повинен відчувати до дитини приязнь, не пов'язану із власним задоволенням.

10. Ставитися до дитини як до незалежної людини, дозволяти їй мати особисті почуття і думки.

11. Виявляти емфатичне розуміння дитини, безоцінкове ставлення, бути терпимим, емоційно врівноваженим.

Рекомендації вчителям

1. Враховуйте вікові особливості учнів і рухову активність, недостатню сформованість вольової регуляції.

2. Уникайте критики учня при свідках, а також вживання слів «завжди», «ніколи».

3. Хваліть учня за найменші досягнення.

4. Дозволяйте учневі самостійно оцінювати свою поведінку та її наслідки.

5. Створюйте ситуацію успіху.

6. Зменшуйте кількість заперечних слів. Краще замінити їх на стверджувальні та позитивно спрямовані.

7. Не наполягайте на відповідях біля дошки тих дітей, які виявляють тривожність.

8. Для підтримання усних інструкцій використовуйте візуальну стимуляцію.

9. Давайте учням можливість виплескувати енергію (фізкультхвилинки, ігри на перервах).

10. Надавайте учням можливість висловлювати свої думки, підкреслюйте цінність почутого.

Адаптація дітей до школи

1. Поступове вироблення у дитини звички дотримуватися певного режиму дня.

2. Формування навичок самообслуговування (вміння самостійно готувати і прибирати робоче місце, складати навчальне приладдя).

3. Розвиток навчальних навичок, навичок спілкування.

4. Організація позитивного емоційного спілкування дитини з учителем, вихователем.

5. Забезпечення міжособистісного спілкування дітей як однієї з найефективніших умов успішної адаптації до навчання у школі.

6. Забезпечення змістовної діяльності першокласників з урахуванням індивідуальних інтересів кожної дитини.

7. Психолого-педагогічна просвіта серед батьків з питань полегшення адаптації до школи (індивідуальні бесіди, консультації).

8. Проведення спеціальних ігор, спрямованих на розширення кола спілкування, вироблення тривожності та стресів.

Поради психолога щодо роботи з першокласниками

• Використовувати у роботі з дітьми вправи на розкладання об'єкта на частини, порівняння предметів, виявлення закономірностей, формування умовисновків.

• Розвивати навички концентрації та стійкості уваги за допомогою вправ на пошук ходів у лабіринтах, складання простих візерунків, ігри «Графічний диктант», «Заплутані доріжки».

• Формувати елементи конструкторських навичок і творчої уяви за допомогою гри на перевтілення, простої мозаїки, завдань пошукового характеру.

• Розвивати слухову, зорову й тактильну пам'ять за допомогою вправ на запам'ятовування різних предметів, ігор «Неуважний художник», «Знайди відмінності», «Сніговий шар», «Зоровий диктант».

• Підвищувати навчальну мотивацію, знімати тривожність та інші невротичні комплекси, пов'язані з періодом адаптації, за допомогою вправ на перевтілення, малюнків «Моя проблема», «Мій жах».

• Розвивати почуття впевненості, навички колективної діяльності, формувати почуття відповідальності за прийняття рішень.

Пам'ятка

Від чого залежить успіх у роботі з батьками

Учитель повинен:

· бути добре вихованим;

· бути ерудованим;

· мати спеціальні знання та навички в організації та проведенні виховної роботи;

· майстерно володіти засобами виразного мовлення, мімікою, жестами;

· бути комунікабельним, встановлювати контакт з дорослими, спілкуватися з ними, мобілізувати себе на взаємодію з батьками;

· мати організаційні вміння;

· бути здатним до емпатії (здатність до співчуття, співпереживання) та ідентифікації (здатність стати на позицію іншої людини), що допоможе пізнати внутрішній світ дитини, зрозуміти сімейні стосунки, батьків;

· мати педагогічний такт учителя як уміння знайти правильний тон у спілкуванні, поважати батьківський авторитет, висувати розумні, педагогічно обґрунтовані справедливі вимоги, тощо;

· знати й дотримуватися оптимальної відстані між собою та учнем, батьками та колективом;

· усвідомлювати власні прорахунки та помилки, вміти аналізувати їх;

· бачити шляхи виправлення.

Учитель не повинен опосередковано карати учнів методами батьків. Усе це загалом дасть змогу забезпечити ділову й щиру співпрацю вчителя з родиною, сформувати в майбутніх учителів готовність до проведення різноманітних традиційних і нетрадиційних форм роботи з батьками.