Дивовижна й цікава історія Полтавської загальноосвітньої школи №4.

По вулиці Шевченка 19 знаходиться красива триповерхова будівля, побудована ще у кінці 90-х років ХІХ століття. Власником її був А. Байер.

Спочатку тут знаходилось комерційне училище, привелегійований навчальний заклад для багатих та заможних людей. У листопаді 1917 року у цьому приміщенні розташувалась школа №4, де навчалось 300 дітей з бідних родин, вихованці єврейського дитячого будинку, діти з вулиці Шолом Алейхема. Для них були добре обладнанні слюсарна та деревообробна майстерні.

До 1925-1926 рр. подвір’я 4-ї школи було комбінатом: дитячий садок, який знаходився навпроти школи у дворі, звідси діти переходили навчатися до школи, окремо – слюсарна майстерня, деревообробна, в головному корпусі – картонажна майстерня. При школі працювали кабінети фізики, хімії, географії і математики.

Єврейська школа не розвивалася, а скорочувалася. І в 1937 році єврейська школа припинила своє існування. Натомість утворилася російська школа №4, куди переведені були учні зі шкіл №10 та №13. Всього 600 учнів. У кожному класі – 35-40 дітей.

Особливою сторінкою в історії школи є роки Великої Вітчизняної війни. У приміщенні школи знаходилась німецька військова частина, на подвір’ї – машини. Все було пограбовано, знищено шкільне майно.

Ранок 23 вересня 1943 року місто зустрічало у спалахах пожеж. Будівля школи була зруйнована німцями, які, відступаючи, підпалили школу. Поступово педагоги разом з батьками учнів почали відбудовувати приміщення, незабаром відновилося навчання. 11 жовтня 1943 року школа гостинно відчинила двері для дітлахів. Розпочалися уроки. До 1-го класу брали дітей не тільки 7-8 років, а й 10-12, бо багато хто з них під час війни у школі не навчався. До 6-7 класів ішли ті, хто за 2 роки окупації або працювали на заводах, або чистили взуття на вулицях, або торгували папіросами. Працювати педагогам з такими дітьми було важко… Та поступово навчально-виховний процес у школі налагодився.

У 1944 році проведено реформу у школі і середня школа №4 із змішаної стала чоловічою. З війни поверталися педагоги, нагороджені медалями та орденами, вони продовжували роботу на освітянському фронті.

У 1946-47 роках навчалося у школі №4 1425 учнів.

На початку 1950 року навчальний заклад знову стає змішаним.

Дуже допомагали школі батьки. Тяжкі матеріальні умови були у воєнні та післявоєнні роки у багатьох учнів школи. Батьки багатьох дітей не повернулися з війни або поверталися інвалідами. Усі ці діти потребували матеріальної допомоги. Батьківський комітет тих часів шукав кошти для взуття, одягу, підручників, зошитів, щоб допомогти таким учням.

1954 року з 71 випускника 12 отримали медалі. Багато з них – відомі люди.

На сьогодні – у Полтавській ЗОШ №4 навчається 476 учнів у 19 класах. Їх навчають й виховують досвідчені педагоги.