Загальні відомості про регіон

 

Володарсько-Волинський район знаходиться в центральній частині Житомирської області. Утворений 7 березня 1923 року. Тодішній Володарський район виник із ліквідованих Кутузівської та Фасівської волостей Житомирського повіту. Згодом він входив до складу Житомирської округи, підпорядковувався Київській області. Від 1937 року - у складі Житомирської області.

         В районі налічується  80 населених пунктів: три селища (Володарськ-Волинський, Іршанськ, Нова Борова). Районний центр - селище Володарськ-Волинський.

         Площа району - 0,9 тис. кв. км, що складає 2,9 % території Житомирщини.

Район охоплює територію півдня Поліської низовини. Його поверхня - слабо хвиляста рівнина, подекуди з виходами кристалічних порід, моренними горбами та дюнами. Найвища точка 252 м, знаходиться на заході району поблизу села Ставки, а найнижча - 180 м, на північному сході, поблизу села Гута Добринь.

 

Корисні копалини

 

         У надрах району залягають різноманітні корисні копалини, характерні до Українського щита. Групу металорудних представляє ільменіт. У достатній кількості є будівельне та облицювальне каміння: габро, лабрадорити, граніти. На території району зосереджені значні поклади  коштовного каміння:  аквамарин, берил, топаз, гірський кришталь, моріон, кварц, чорний опал, цитрин, тощо. Вчені вважають, що що єдиним джерелом видобутку ювелірного і технічного топазу залишається Волинське родовище камерних пегматитів, яке розташоване в межах Володарсько-Волинського району.

 

Клімат

 

         Клімат району характеризується як помірно-континентальний - з теплим і вологим літом та переважно з м’якою і хмарною зимою. Він формується переважно під впливом повітряних мас, що надходять з Атлантики. Однією з особливостей природних умов краю є порівняно велика кількість хмарних днів.

 

Природа

 

         Район розташований в зоні мішаних лісів. Для району характерні такі типи лісів: бори, субори, груди та сугруди.

Для фауни нашого поліського краю характерні види, які пов’язані з лісовими і лучно-болотними біотипами. Тут водяться лось, козуля, кабан, соня лісова, полівка лісова, лісові і польові миші, буро зубки звичайна і мала, кутора, кріт.