Географічне положення м. Енергодар

Місто Енергодар засноване у 1970 році як центр вітчизняної електроенергетики.

Його географічне положення чітко відображене в гербі міста – в центральній частині на голубому фоні зображено жовто-зелений виступ, який символізує піщаний мис, що врізається в Каховське водосховище, де і збудовано місто.

Місто енергетиків, в нижній течії Дніпра, на лівому березі Каховського водосховища, легко знайти на карті України, знаючи його координати – 47 30 пн. ш.; 34 40 сх. д.

Місто охоплює територію площею 63,9 кв.км. Лежить на відстані 10 км від автотраси регіонального значення Донецьк – Одеса. Відстань від Енергодара до обласного центру – 132 км.

ЗОШ №7

У цьому прекрасному молодому місті є заклад, який радісно і гостинно зустрічає нове покоління енергетиків, дає їм путівку в життя. Це загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів №7. Вона розташована в південній частині міста, в оточенні новобудов, зелених соснових насаджень і піщаних горбів, що залишились тут після відступу льодовика.

Геологічна будова

З геологічної точки зору наша школа знаходиться в межах Українського кристалічного щита, гігантської тектонічної структури, що є частиною давнього кристалічного фундаменту Східноєвропейської платформи. Його південна межа проходить трохи південніше Кам’янки – Дніпровської.

Рельєф

Сучасний рельєф формувався протягом тривалої геологічної історії.

В докембрії ця територія зазнала значних тектонічних рухів. Відбулося складкоутворення. Але з часом високі гори під впливом зовнішніх сил руйнувались і перетворились в невисокі пасма або пагорби – могили.

У мезозої ця місцевість декілька разів вкривалась морем, що залишило після себе значні товщі піщаних і глинистих порід, пронизаних сіллю.

У четвертинний період рельєф значно змінився в зв’язку з наступом льодовика. І хоча льодовик не дійшов до місця, де стоїть наша школа, він залишив після себе сучасні форми рельєфу . Тала вода льодовика приносила з собою велику кількість дрібного матеріалу у вигляді піску, глини, щебеню. Так утворились Дніпровські кучугури.

Кучугури – місцева назва акумулятивних рухливих еолових форм рельєфу у вигляді горбів, дюн, пасом на піщаних річкових терасах. Утворюються вони в наслідок перевіювання незакріплених пісків.

Віками вітер гуляв над жовтим пустим простором, перекочуючи тони піску. Але це була не пустеля…

Поблизу протікала річка Конка. А там, де була вода, ріс верболіз, очерет, траплялися озера, болота. Ближче до Конки простяглися густі плавні.

Антропогенні форми рельєфу

Куди ж ділися плавні? Де кучугури? Все дуже просто. За останнє століття людина дуже змінила місцевість, де ми живемо.

Дніпровські кучугури існують ще й зараз. Щоб весняні пилові бурі не засипали родючі чорноземи, спочатку насадили лісосмуги, а потім організували Іванівське та Водянське лісництва – насадили хвойні ліси.

 А ось плавні, які ще Геродот називав Гілеєю, а козаки – Великим Лугом, на жаль, знищені.

Дніпровські плавні займали площу в 100 тисяч га і були гарними сінокосами і пасовищами. Але, як і все прекрасне, вони були приречені. У 50-ті роки, за наказом Сталіна, розпочалося будівництво Каховської ГЕС і восени 1955 р. почалося затоплення унікального плавневого масиву. Під водою опинилось 200 тис. га родючих земель, скіфські кургани, козацькі Січі…

Так, Каховське море – наше «визначне місце», місцева парусно – яхтова екзотика. Але одночасно – це своєрідний пам’ятник бездумній та егоїстичній техногенній владі людини, попередження майбутнім поколінням.

Клімат

Географічне положення, особливості поверхні, відсутність густого деревовидного покриву визначають кліматичні умови місцевості, де знаходиться наша школа.

Ця територія лежить в межах степової зони, що характеризується чітко вираженою сухістю клімату. Кількість опадів коливається від 300 до 450 мм за рік. Середня температура січня = -4,5 С, середня температура липня = +25 С.

Але близькість Каховського водосховища пом’якшує кліматичні умови. Вегетаційний період триває 210 – 220 днів на рік. Літо жарке, сухе. Зима помірно холодна, м’яка, з частими відлигами. Великі морози бувають рідко.