|
Історія школи Село
Поділля Баришівського району, Київської області
розташоване на відстані
Найбільша цінність села – це його люди, їхня вихованість, культура,
освіта і побут. У
селі діє навчально–виховний комплекс «середня
загальноосвітня школа 1-111 ступенів – дитячий садок». Історія її сягає кінця
19 століття. У
1892 році в селі була побудована і
відкрита перша трьохкласна «Земська школа». В ній в основному навчалися діти
заможних селян, а біднота майже вся лишалася не писемною. У 1921 році
населення Поділля мало лише 32 % грамотності. У 1915 році початкова школа
переросла в семирічку. Почав здійснюватися Закон «Про загальне і обов»язкове навчання». У 1919
році поряд із семирічкою відкривається трудова школа 11 ступеня з виробничим
ухилом. На базі цієї школи у 1920 році відкрились трьохрічні педагогічні
курси. Поряд функціонувала і семирічна школа. На курсах навчалася молодь з
сусідніх сіл, що сприяло розвитку села як культурного центру. Серед
викладачів були видатні люди. Одним з них був Андрій Загродський,
за підручниками якого вивчали українську мову у всіх освітніх закладах
України в довоєнні і післявоєнні роки. Відовий поет
Микола Зеров одночасно працював учителем у Баришівці і у Поділлі. У селі
деякий час працювала поетеса Дніпрова Чайка. Бував композитор Стеценко – ректор Київської консерваторії. У Поділлі
народилися і навчалися український етнограф, доктор історичних наук Г. Ю.
Стельмах, професор –офтольмолог Н. І. Тихонович. У
1940 – 1941 навчальному році семирічка переросла у середню школу, але 8 – 10
класи вважалися вечірніми. Першим директором середньої школи був Цись Андрій Петрович, учитель математики, а завідуючою
навчальною частиною Демиденко Параска Нестерівна. У
1941 році почалася Велика Вітчизняна війна. Андрій Петрович пішов на фронт. Обов»язки директора школи
виконувала Демиденко П. Н.. У вересні 1941 року у село ввійшли фашисти, а в
жовтні цього ж року, залишаючи село, спалили школу.
Закінчилась війна. Потрібно було відбудовувати господарство,
зруйноване війною, а також розвивати культурний і освітній рівень
односельчан. Важкі
то були часи. Школа знаходилася в п»яти непристосованих
до навчання приміщеннях на території колишніх садиб поміщиків Томачинського, лікаря за професією, та Бухановського, юриста. Приміщення були напівзруйновані.
Учням не вистачало парт. Тіснота, напівтемрява. Навчання проводилося у дві
зміни. Приміщення освітлювалися гасовими лампами. Але
не дивлячись на ці труднощі, учительський колектив віддавав себе справі
навчання і виховання учнів. Тому і школа в перші повоєнні роки зай мала одне з перших місць у районі. У цьому була
велика заслуга директора школи Б»ятця Сергія
Івановича та зауча Левченка
Григорія Івановича. У
1972 році в селі, мальовничому його куточку, в парку, де ростуть столітні
дуби, могутні клени і липи було відкрито двоповерхове приміщення середньої
школи з просторими світлими класними кімнатами, обладнаними всім необхідним
для навчання дітей. Перше вересня 1972 року залишилося в пам»яті
Заслуженої учительки України Гамалій Л. П., яка
того року набрала перший клас. Щедра
освітянська нива Подільської загальноосвітньої школи. На ній зросли прекрасні
вчителі, які збагатили врожаєм міцних знань, доброти, вихованості, людяності,
щедрості не одне покоління учнів. Серед них Гамалій
Лідія Павлівна, Заслужена учителька України, Відмінник народної освіти,
учитель – методист, Сахно Ольга Володимирівна,
вчитель німецької мови, Лиховид Іван Якимович,
учитель російської мови та літератури, Хорошун Олексій Іванович, учитель
історії, Глінський Іван Олексійович, учитель
географії.
Заслуговує на особливу увагу творчий шлях цих людей. Хорошун
Олексій Іванович почав свою директорську діяльність у 1962 році. На його долю
випала нелегка, але дуже почесна справа: будівництво нового приміщення школи,
яка відкрила свої двері 1 вересня 1972
року. Лиховид Іван Якимович виховав і направив у самостійне
життя не одне покоління жителів села Поділля. Прекрасний учитель, вмілий
організатор педагогічного колективу на посаді завуча, талановитий художник,
майстер гри на скрипці, художнього слова і просто чудова людина, яку поважали
всі: учні, учителі, жителі села. Глінський Іван Олексійович за 21 рік роботи директором
школи зумів створити колектив однодумців. Під керівництвом Івана Олексійовича
педагогічний колектив добився значних успіхів у навчанні і вихованні
підростаючого покоління. Незамінними помічниками директора школи у різний час
були його заступники по навчавльно – виховній
роботі: Голик Галина Іванівна, учитель хімії і
біології, Левченко Наталія Володимирівна, учитель
математики, Окопна Наталія Степанівна, учитель української мови і літератури,
Васильєва Валентина Петрівна, учитель фізики. З
1998 – 1999 н. р. Подільську загальноосвітню школу 1 – 111 ступенів очолює
молодий, енергійний директор Акулінін Сергій
Вікторович. Делегат другого з»їзду працівників освіти України у 2001 році.
Він продовжував ті добрі традиції школи, які заклали його попередники.
Результатом багатоплідної праці учительського колективу є ціла плеяда
випускників, які закінчили школу з золотою і срібною медалями. Серед них Бондаренко Валентин Володимирович, який
народився в 1981 році, в с. Поділля, Баришівського
району, Київської області. В 1998р. закінчив Подільську середню школу.
Навчався в Магістратурі Київського університету. 8 грудня 1999р. присвоєно
звання Майстра Спорту України. 25 травня 2002р. присвоєно Майстра Спорту
України Міжнародного класу. Багаторазово брав участь у змаганнях з гирьового
спорту(г. с.). Здобув ряд перемог: - чемпіон відкритого
чемпіонату м. Києва з г. с. у поштовху довгим циклом 2000-2002 рр. - двократний чемпіон
Всеукраїнських навчальних змагань з г. с. серед вищих аграрних закладів. - срібний призер
чемпіонату України з г. с. серед чоловіків у поштовху довгим циклом 2001 р.
м. Полтава. - бронзовий призер
чемпіонату України з г. с. серед чоловіків у двоборстві 12-14 жовтня 2001 р.
м. Южне. - учасник чемпіонату
світу з г. с. у поштовху довгим циклом серед чоловіків м. Казань. Нагороджений дипломом
за I місце в першості світу
з г. с. серед юніорів в ваговій категорії 70кг з результатом 145кг. Нагороджений дипломом
за I місце в змаганнях Всеукраїнських
Спортивних ігор серед студентів
аграрних вищих навчальних закладів з г. с. у ваговій категорії 80кг з
результатом 272кг. Нагороджений грамотою
за I місце в Першості
України серед юніорів з г. с. в ваговій категорії 70кг з результатом 141кг. Нагороджений грамотою
за III місце в Чемпіонаті
України з г. с. (довгий цикл) в ваговій категорії 70кг в результаті 60кг. У 2009 – 2010
навчальному році Подільську загальноосвітню школу 1-111 ступенів було
перейменовано на Подільський навчально – виховний комплекс
«середня загальноосвітня школа 1- 111 ступенів – дитячий садок», у зв»язку з тим що на базі школи
було створено дитячий садок. |