Моє село, моя свята каплице,
Бо ти як пісня із найкращих слів,
Любові щирої невичерпна криниця.
Життя дороги тут розпочались,
Куди підуть - нікому не відомо...
Як сумно стане, - дуже не журись,
Дарма не плач, мерщій вертай додому.
Довічно пам'ятатиму тебе,
Бо ти ж таки і справді незабутнє.
В душі моїй ти - небо голубе,
А в серці ти - минуле і майбутнє.
В житті моєму ще не все було,
Та завжди подумки про тебе мрію,
Про тебе, моє ріднеє село,
Бо ти для мене - віра і надія.