Історія Ясинуватського району

Ясинуватським район утворений 4 січня 1965 року, площа – 809,2 квадратного кілометра, населення – 28,9 тисячі чоловік, адміністративний центр – м. Ясинувата.

Розташований у центральній частині області на північ від Донецька. На території району 3 селищні і 9 сільських рад, які об’єднують 47 населених пунктів. У геоморфологічному відношенні районів знаходиться на водороздільному плато, покраєному балками і ярами. Рельєф – відносно спокійний, з поступовим зниженням у бік балок, що впадають у долину річки Кривий Торець.

Одним з найважливіших кроків в історії формування Ясинуватського району став адміністративно-територіальний розподіл Катеринославської губернії за часів радянської влади та прийняття 7 березня 1923 року Постанови Президії ВЦВК „Про адміністративно-територіальний поділ Донецької губернії, утворення округів і районів”. Відповідно до цього документа на території Донецької губернії були встановлені окружні центри та округи. Юзівський округ включав 11 районів, у тому числі Авдіївський. Останній у свою чергу складався із волостей – Авдієвської, Ясинуватської і Скотоватської.

Четвертого січня 1965 року у зв’язку з об’єднанням обласних промислових та обласних сільських рад і враховуючи пропозиції про розукрупнення районів були внесені зміни до адміністративного районування. Так, у Донецькій області з 9 районів, які існували на той час, було створено 15, у тому числі і Ясинуватським, затверджений „у складі міст Авдіївка і Ясинувата, Очеретинської та Пантелеймонівської селищних рад, Ясинуватської міськради...” Тоді ж у новому районі було створено виконавчий орган влади - Ясинуватський райвиконком, перше засідання якого відбулося 28 січня 1965 року.

Сьогоднішній економічний потенціал Ясинуватського району представлений перш за все сільським господарством, у якому працюють 18 підприємств різної форми власності і понад 20 фермерських господарств, вирощуючи соняшник, зернові і займаючись тваринництвом. Промисловість представлена цегельним заводом селища Очеретине  з виробничою потужністю 18  мільйонів штук цегли  на рік.

Науковий потенціал району складають Донецький інститут агропромислового  виробництва, Донецька дослідна станція Донецького науково-дослідного центру Інституту овочівництва і баштанництва УААН, Донецька дослідна станція Національного наукового центру Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені Соколовського.

Загальна площа житлового фонду району складає 736,3 тисячі квадратних метрів, протяжність інженерних мереж у водопостачанні – 0,22 тисячі кілометра, у теплопостачанні – 0,04 тисячі кілометра. На території району працюють 19 котелень, які опалюють об’єкти житлово-комунального господарства і соціальної сфери.

Соціальна сфера району – це 16 шкіл, 18 дошкільних закладів, 14 інноваційних установ культури, де працюють 15 колективів художньої самодіяльності із званнями  „народний” та „зразковий”, 14 бібліотек, народний музей історії в селищі Желанній, 5 амбулаторій загальної практики сімейної медицини, 23 фельдшерсько-акушерських пункти, Очеретинська міська лікарня, Верхньоторецька поліклініка, територіальний центр із соціального обслуговування пенсіонерів і одиноких непрацездатних громадян. Торговельне обслуговування населення забезпечують 103 підприємства роздрібної торгівлі і 23 підприємства громадського харчування.

Історія району багата важливими подіями, пам’ятними датами, яскравими людськими долями. Мешканці району бережуть свою історико-культурну спадщину, гідно виховуючи молоде покоління.