ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНА І МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА

 ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ

 

Снятинський район розташований в південно-східній  частині Івано-Франківської області, за географічним поняттям – на 28⁰ східної довготи і 48⁰ північної широти. На півночі він межує з Городенківським районом Івано-Франківської області, на заході і північному заході – з Коломийським, на заході і південному заході – з Косівським районом, а на сході і південному сході – з Кіцманським і Вижницьким районами Чернівецької області.

         Площа Снятинського району становить 60,2 тис. гектарів, або 4,3 % площі Івано-Франківської області. Адміністративний центр району – місто Снятин, розташований на лівому березі річки Прут за 92 км від обласного центра залізницею і 100 км по шосейній дорозі. За 5 км на південь від міста проходить залізнична лінія Львів – Чернівці, яка пересікає територію району на протязі 30 км. В паралельному з нею напрямку через Снятинський район проходить автомагістраль загальнодержавного значення .

         Адміністративний поділ району включає 1 міську, 1 селищну та 31 сільську раду, що об’єднує 49 населених пунктів. Зручне транспортне розташування, густа мережа автомобільних доріг переважно з асфальтним покриттям і сприятливі кліматичні умови впливають на розвиток господарського комплексу і діяльності медичної мережі з кращого боку.

         Перші письмові відомості про місто Снятин належать до 1158 року.   У 1448 році місто дістало магдебургське право. Снятинське староство було передане землевласникам Потоцьким, які могли здавати землю в оренду на свій розсуд.

         У другій половині ХV ст. Снятин став великим прикордонним містом і стратегічним центром, звідки польська шляхта вирушала в походи на Молдавію.

         В 1847 році в Снятині відкрито лікарню на 14 ліжок, де працював один лікар.      

         Останні 19 років негативний вплив на певну частину району мало забруднення більшості території його внаслідок катастрофи на  Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року. На підставі результатів проведених державних вимірювань ступеня забрудненості місцевості постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 р. № 106 територія 5 населених пунктів району (села Підвисоке, Потічок, Русів, Стецева, Стецівка) визнані зоною посиленого радіоекологічного контролю. В цій зоні проживає понад 8 тисяч осіб, з них понад 6,4 тисяч  мають статус постраждалого населення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

         У районі функціонує 30 державних підприємств, 130 комунальних, 282 підприємства середнього і малого бізнесу, 80 селянських фермерських господарств. Із підприємств районного значення в районі функціонують Снятинський цегельний завод, Залучанський спиртзавод, Заболотівський завод “Тютюнприкарпаття”, Джурівський хімзавод “Ватра”, Снятинська швейна фабрика “Покутянка” та декілька приватних агрофірм і підприємств сільськогосподарського та будівельного спрямування.    

         Медичну допомогу населенню району забезпечують дві лікарні – Снятинська центральна районна і Заболотівська районна, 6 сільських лікарських амбулаторій (з 2003 року – амбулаторії загальної практики /сімейної медицини) і 41 фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП). Таким чином, у районі немає ні одного, навіть найменшого, населеного пункту, де б не було медичного закладу. На 01.01.2007 р. на території району функціонувало 12 аптек, з них 2 державні (в Снятині і Стецеві), 10 – приватних. При всіх ФАПах діють аптечні пункти, в ЦРЛ і РЛ налагоджено цілодобове чергування аптек.

                  Всього в лікарнях району на кінець 2006 року нараховувалось 435 ліжок, в тому числі в Снятинській ЦРЛ – 315, в Заболотівській РЛ – 120. забезпеченість лікарняними ліжками становить 63,9 на кожні 10 тис. населення. Потужність поліклінічних відділень лікарень по району сумарно з амбулаторіями становить  645 амбулаторних прийомів у зміну.         В системі охорони здоров’я працюють 1299 працівників, (з них в ЦРЛ – 679), в тому числі 218 лікарів (разом з лікарями-інтернами і лікарями з немедичною освітою), 611 фахівців молодших медичних спеціальностей. Забезпеченість населення кадрами медичних працівників становить: лікарів – 32,4, середніх медичних працівників – 90,2 на 10 тис. населення.