1. Регіональна інформація:

Богородчани з висоти пташиного польоту

· Загальний огляд соціального сектору регіону:

В економіці району провідне місце займає сільське господарство. Напрям господарства — вирощування зернових і технічних культур, тваринництво. Всього земельних угідь — 82 431 га, в т. ч. орної землі — 17 318 га, лісів — 38 744 га, лук та пасовищ — 9939 га. В районі працює 14 колгоспів та 1 радгосп. Тут є 49 загальноосвітніх шкіл, школа робітничої молоді, 38 клубів, 7 будинків культури, 44 бібліотеки.

· Установи і заклади соціальної сфери регіону ( відомості про краєзнавчі музеї, заклади культури і мистецтва, включаючи сільську місцевість):

У передгір′ї  українських Карпат, на південний захід від обласного центру розташований Богородчанський район. Його адміністративним центром є селище міського типу Богородчани, яке знаходиться у 18-ти кілометрах від Івано-Франківська. Богородчанщина межує з Тисменицьким, Надвірнянським, Рожнятівським і Калуським районами області та Закарпаттям.

У фізико-географічному плані територія району неоднорідна і ділиться на три ландшафтні зони: рівнинна, передгірська та гірська. Його найвища точка—гора Сивуля, що має висоту 1818 м. 

         Район багатий на різноманітні природні ресурси. Тут є поклади  таких корисних копалин, як нафта, природний газ, кухонна сіль, озокерит, торф, а також будівельні матеріали (гравій, камінь), гідромінеральні, лісові і рекреаційні ресурси.

         Загальна площа лісів становить 41,3 тис. га., що складає 52% площі району.

         Через територію Богородчанщини протікають річки Бистриця Солотвинська та Бистриця Надвірнянська, які належать до басейну ріки Дністер.

         Клімат району—помірно-континентальний, вологий з прохолодним літом та м′якою зимою. Середньо липнева температура у  рівнинній  частині становить +18 градусів, у гірській – від + 12 до +16 градусів, середньо січнева відповідно -4, -6 градусів.

         Населення—68,973 тисяч чоловік у районі та 7,554 тисяч у смт. Богородчани. Щільність населення—87 чоловік на 1 квадратний кілометр. Площа—798,95 кв. км., що становить 5,7% території Івано-Франківської області.

         Богородчанський район має цікаву і багату історію. Про давність заселення цього краю свідчать результати археологічних розкопок  на території села Старуні, в результаті яких тут виявлено десять стоянок первісних людей. Окрім цього, археологами в 1907 та 1929 роках знайдені залишки мамонта і носорога, скелети котрих зберігаються в музеях Кракова та Львова. Проживали  на території Підгірського краю і племена часів трипільської культури (середини 4—кінця 3 тисячоліття до нашої ери).

         В перших століттях нашої ери на берегах Золотої Бистриці жили слов′янські племена білих хорватів. Поблизу сіл Грабовець і Горохолино виявлено рештки городищ давньокиївського періоду.

         Найстарішими поселеннями на Підгірщині, згідно з першими писемними згадками, є такі села, як Грабовець, Жураки, Ляхівці (нині Підгір′я), Монастирчани, Старуня. В Галицько-Волинському літописі згадується про поселення Краснопіль (нинішній Солотвин). Решта сіл згадуються вже в джерелах  16-17 століть.

         Осібно стоїть в історичному літописі краю чоловічий монастир Скит Манявський, заснований шляхтичем із Княгинина Йовом Княгиницьким. Тут було створено шедевр українського сакрального живопису, який увійшов в історію під назвою Богородчанського іконостасу, виконаний в 1698-1705 рр. Йовом Кондзелевичем.

         На Богородчанській землі творили або народилися відомі діячі: Антін Могильницький—поет, автор поеми "Скит Манявський"(1811-1873); Юліан Целевич(1843-1892рр.), автор праці "Історія Скита Манявського; письменник Михайло Петрушевич (1869-1895); Олексій Заклинський, автор "Записок пароха Старих Богородчан"(1819-1881рр); Іван Капущак, посол до Віденського парламенту (1807-1868 рр.); художник Модест Сосенко (1875-1920); класик української літератури Михайло Яцків (1873-1861 рр.); колишній міністр земельних справ в уряді ЗУНРу Михайло Мартинець.

         На території району знаходиться пам′ятка  архітектури ХVІІ - Манявський Скит, заснований у 1606 р. уродженцем Тисмениці Й. Княгиницьким, вихованцем Афонського  монастиря. У 1620 році Царгородський патріарх надав Скитові право ставропігії. У середині ХVІІ ст. Скит мав до 200 ченців і десятки підпорядкованих монастирів у Галичині, на Буковині та у Молдавії. У 1612 році споруджена Христовоздвиженська церква. У 1620-1621 рр. монастир обвели оборонним муром з трьома вежами, які були знищені турками у 1676 р. За підтримки російських царів, молдавських господарів, місцевих ктиторів у 1681 р. монастир був відбудований. За вірогідними джерелами, у Скиті похований гетьман України І.Виговський. Протягом 1970-1980 рр. проводилась реставрація Скиту, згодом він був оголошений Історико-культурним заповідником. Після передачі Скиту УПЦ КП у 1998 році в ньому розмістився чоловічий Хрестовоздвиженський монастир.

         На території району  розміщено ряд церков та костел, що характеризують високий рівень духовної культури наших предків. Досі в с. Росільна зберігається церква святих апостолів Петра і Павла, збудована ще на початку ХVІІ століття.  Ця дерев′яна споруда зведена без жодного цвяха, а в її приміщенні знаходяться ікони, які написані 300-400 літ тому та частина вівтаря, аналогів якому немає на Прикарпатті.

         Серед найдавніших релігійних споруд – костел отців Домініканців в Богородчанах, збудований 1691р., сторічна церква святого Миколая в с. Глибівка, збудована, за легендами, на кошти  Олекси Довбуша. Загалом, на території району знаходиться понад три десятки храмів, збудованих в ХVІІІ-ХІХ століттях (детальніша інформація про храми Богородчанщини розміщена у розділі Суспільство→Релігія).

    На території району знаходяться  унікальні природні об′єкти:

·        Манявський  водоспад  з висотою падіння води 16 м, що  є одним з найвищих у Карпатах

·        "Блаженний камінь" з цілющим джерелом у с. Ма ява  «Блаженний камінь» - дивовижний витвір природи, камінь-брила розміром 10x3 метри з гротом. Природна ніша в скелі має ширину біля 4-х метрів, висоту 1,5 метра і на 2 метри врізається в гору. За народними переказами та твердженнями окремих істориків, саме з цього місця розпочав свою богоугодну історію Скит Манявський. Ченці Києво-Печерського монастиря вийшли з Києва в напрямку Карпат, шукаючи чудодійну воду, яка повинна бути схожою з водою «Києво-Печерською». Вони зупинилися біля каменя – печери з цілющим джерелом. Облаштувавши в печері житло, ченці молитвами, водою та зібраними травами зцілювали хворих та немічних.

·        Грязевий вулкан та сольова криниця в селі Старуня

    Старунський вулкан заявив про себе у 1977 році, коли в Румунії стався землетрус, поштовхи якого були відчутні і на Прикарпатті. Тоді ж на північній околиці села відбувся зсув грунту, що утворив невелику долину з озерцем. З тих пір вулкан і не заспокоюється, дихаючи через десятки міні-кратерів. Науковці мають декілька точок зору на причини виникнення цього геологічного дива. За однією з гіпотез, вулкан утворився на так званій антиклінальній складці, тобто випуклій структурі, яка має кілька розломів земної кори. І тому завдяки певним фізико-хімічним процесам, що проходять на глибині 600-1000 метрів, відбуваються виверження грязей, мінеральної води, розсолів. Тут також утворюються сполуки свинцю, цинку, є прояви новітньої тектоніки, молодих рухів земної кори. За перших сім років ця територія піднялася на один метр. І загалом, на думку вчених, маємо наочний геологічний музей, природну лабораторію процесів сучасного мінералоутворення. Це місце, за своєю оригінальністю, комплексом геологічних явищ, а також за науковою цінністю, не має аналогів у світі.

Державний туристичний оздоровчий комплекс

“Резиденція “Синьогора”

В Богородчанському районі діють музеї:

Саджавський народний музей етнографії та побуту

Музей розташовано у с. Саджава. Організатором  музею є директор місцевої школи Василь Васильович Мороз. У десяти просторих кімнатах—уся історія Саджави, починаючи з часу заснування села і до сьогоднішніх днів. У музеї налічується більше трьох тисяч експонатів. На всі речі цікаво подивитися і порівняти з нинішніми відповідниками. Цікавим є те, що усі зібрані експонати є оригінальними. Тут зібрано рушники, датовані кінцем минулого століття, дитячу колиску з 1900 року, двері 1840 року, зроблені без жодного цвяха, ходаки 1879р. Ще один з найцікавіших і найдавніших експонатів музею— різьблений хрест. Такі хрести кріпили над вікном. До них, поки не було ікон, молилися, їх передавали з покоління в покоління, як велику сімейну реліквію.

      Адреса музею: вул.Шкільна, с. Саджава,

     Богородчанський р-н, Івано-     Франківська обл.,

 Україна, 77717, контактний телефон: № +38 (03471)  37234. 

Солотвинський філіал краєзнавчого музею

     Солотвинський краєзнавчий музей заснований в 1958 році вчителем-краєзнавцем О.А.Феданком (1898-1983), який  зібрав сотні цікавих експонатів з археології краю, нумізматики, етнографії, побуту та ремесел.

             Адреса музею: вул. Грушевського, 4, смт. Солотвино,

Богородчанський р-н, Івано-Франківська обл.,

 Україна, 77753.

Манявський  "Музей ведмедя"

            Створений громадською організацією "Наш Дім—Манява", що утворилася з ініціативи студентської та учнівської молоді села   Манява. Музей носить освітньо-екологічну мету, його діяльність спрямована на збереження виду бурого ведмедя у Карпатах.

            Адреса музею: с. Манява, Богородчанський р-н, Івано-Франківська                      

                                     обл., Україна, 77772.