Чому Нова система міжнародної безпеки

зупинить війну в Україні

 

Нова система міжнародної безпеки формує нове інституційне середовище, в якому продовження агресії або утримання окупованих територій стає для Росії економічно, політично та інституційно неможливим. Єдиною раціональною траєкторією стає повне та поетапне відновлення територіальної цілісності України.

 

Нова система міжнародної безпеки зупинить війну в Україні, тому що вона міняє самі правила гри: війна стає для Росії невигідною, неефективною та структурно неможливою. Мир стає єдиною раціональною стратегією.

 

Зрозуміло, що Росія не “одразу піде” на мир та деокупацію, але вона буде вимушена піти, тому що:

•    вона не виживе економічно без участі у новій архітектурі безпеки та розвитку;

•    агресія стане економічно і технологічно неможливою;

•    будь-яке продовження окупації буде рівнозначне самознищенню.

 

Нова система міжнародної безпеки не шляхом переговорів переконує Росію «припинити війну» — вона змінює інституційні умови так, що війна стає неможливою і безглуздою як стратегія. Це досягається через три ключові механізми.

 

I. Війна стає економічно невигідною не через ручні санкції, а через автоматичні економічні обмеження,

 

У поліцентричному середовищі Нової системи міжнародної безпеки кожна держава, включно з РФ, стає учасником інституцій, де економічні активи, контракти, доступ до цифрової власності та міжнародних ринків автоматично пов’язані з поведінкою у сфері безпеки.

 

Тобто:

·       будь-яка ескалація → автоматичні економічні обмеження, а не ручні санкції;

·       спроба агресії → втрата участі, транзакційних активів, контрактного доступу;

·       ризик війни → падіння вартості активів РФ у глобальній системі економічної взаємодії.

 

Це означає, що:

Дати команду “агресія” = автоматично втратити сотні мільярдів економічних активів і угод.

Підтримувати мир = утримувати економічний доступ і прибутки.

 

Війна перестає мати економічний сенс.

 

 

II. Війна стає політично неефективною через інституційні запобіжники

 

У Новій системі міжнародної безпеки:

·        рішення однієї держави не здатні зламати систему безпеки, бо вона не вертикальна, а мережево-інституційна;

·        маніпуляція правилами, шантаж та агресивні дії РФ автоматично блокуються інституційно, а не через політичні домовленості;

·        використання війни як інструменту політики більше не дає переваг, бо:

o   неможливо залякати цифрові інститути,

o   неможливо “купити” безпеку,

o   неможливо тиснути на окремі держави.

 

У політичному сенсі Росія втрачає можливість впливати через страх, енергетику, військовий шантаж або гібридні інструменти.

 

 

III. Безпека України забезпечується автоматичним стримуванням агресії

 

Нову систему безпеки неможливо обійти “повільною дипломатією”.

 

Вона працює за принципом автоматичного стримування, коли:

·       Штучний Інтелект фіксує ознаки підготовки агресії;

·       включає захисні протоколи для України;

·       блокує агресору доступ до глобальної інституційної інфраструктури;

·       залучає інші країни без потреби в політичних рішеннях.

 

Це стримує агресію ще до її початку – Захищає Україну без затримок – Не дає РФ «перевіряти кордони силою».

 

Порушення правил → миттєва відповідь → відновлення балансу.

 

 

Головний системний ефект

 

Росія не просто завершує війну – війна припиняє бути для Росії функціональним інструментом.

 

У цій системі агресія: - не приносить політичних і економічних вигод; - не дає впливу; - не підвищує статус; - не посилює владу агресора.

 

На противагу цьому мир: - дає доступ до економічних потоків; - посилює легітимність; - забезпечує участь у цифровій та глобальній економіці; - знижує вартість утримання влади.

 

 

Висновок:

 

Україна — це точка, де:

·       зіштовхуються інтереси безпеки Європи, США та глобальної економіки;

·       Росія тестує межі старого порядку;

·       стара система колективної безпеки (ООН/РБ) не працює через право вето.

 

Нова система міжнародної безпеки:

·       обходить вето РФ, бо є позадержавним глобальним інститутом;

·       працює на правилах, а не політичних інтересах;

·       дає Україні негайний доступ до механізмів самозахисту;

·       позбавляє РФ можливості уникати відповідальності.

 

Формування Нової системи міжнародної безпеки створює для Росії умови, за яких звільнення українських територій стає єдиною вигідною політично-економічною стратегією. Хоча це не є «миттєвим автоматичним кроком», але інституційно й геополітично це стане найбільш ймовірною та раціональною траєкторією.