ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ: МОДЕЛІ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ
(державоцентрична технологічна модель vs поліцентрична цифрова інституційна модель)
Вступ
У сучасному глобальному дискурсі зростає увага до трансформації системи міжнародної безпеки під впливом технологічного розвитку. Зокрема, маніфест компанії Palantir Technologies — “Technological Republic”, представлений Alex Karp, формулює підхід, у якому технології розглядаються як ключовий інструмент забезпечення державної сили та геополітичної стабільності.
Паралельно формується альтернативна концептуальна модель, заснована на цифровій інституційній платформі (ЦІП) та поліцентричних інститутах, яка пропонує іншу логіку організації безпеки — через баланс інтересів, цифровий суверенітет особистості та мережеву взаємодію.
У цьому документі представлено порівняльний аналіз зазначених підходів як двох стратегічних траєкторій розвитку міжнародної системи.
1. Концептуальні засади
Державоцентрична технологічна модель
- виходить із примату держави як ключового суб’єкта міжнародних відносин
- розглядає технології як інструмент посилення національної безпеки
- базується на логіці конкуренції та стримування
Поліцентрична модель (ЦІП)
- виходить із визнання людини (цифрової особи) як базового суб’єкта
- передбачає множинність центрів прийняття рішень (поліцентричні інститути)
- орієнтована на баланс, взаємодію та запобігання конфліктам
2. Архітектура системи безпеки
Державоцентрична модель
- централізована структура управління
- інтеграція технологічних компаній із державними інститутами
- вертикальна координація рішень
ЦІП
- децентралізована мережа інститутів
- горизонтальні механізми взаємодії
- цифрова інституційна платформа як середовище координації
3. Джерела легітимності
Державоцентрична модель
- забезпечення безпеки
- ефективність управління
- технологічна перевага
ЦІП
- свобода, рівність, справедливість
- прозорість процесів
- баланс інтересів усіх учасників
4. Роль технологій та штучного інтелекту
Державоцентрична модель
- використання ШІ у сфері оборони, розвідки та контролю
- формування технологічної переваги як інструменту стримування
ЦІП
- використання ШІ як інструменту координації, аналізу та балансування
- впровадження етичних алгоритмів управління
- формування довіри через цифрові механізми
5. Економічна модель
Державоцентрична модель
- концентрація ресурсів у межах державних програм
- домінування військово-технологічного комплексу
ЦІП
- токенізація активів
- цифрова власність
- участь суб’єктів у глобальних економічних процесах через платформу
6. Підходи до безпеки
Державоцентрична модель
- безпека через домінування
- стримування через технологічну перевагу
ЦІП
- безпека через баланс
- запобігання конфліктам через структурну взаємодію
7. Стратегічні наслідки
Державоцентрична модель
- посилення геополітичної конкуренції
- формування технологічних блоків
- ризик ескалації конфліктів
ЦІП
- формування мережевої глобальної архітектури
- зниження рівня конфліктності
- створення передумов для сталого розвитку
Висновки
Порівняльний аналіз свідчить про існування двох альтернативних підходів до майбутнього міжнародної безпеки: державоцентричного, що базується на посиленні сили через технології, та поліцентричного, що орієнтований на баланс інтересів і нову інституційну архітектуру.
У цьому контексті розвиток цифрових платформ і поліцентричних механізмів може розглядатися як доповнення до існуючих міжнародних інститутів або як основа для формування нової системи глобальної взаємодії та цифрової демократії.
Призначення документа
- підтримки стратегічного діалогу між державами
- оцінки нових підходів до міжнародної безпеки
- визначення можливостей інституційного розвитку в умовах цифрової трансформації
- сприяння залученню інноваторів, візіонерів та заінтересованих інституцій до формування Фонду міжнародної безпеки та сталого розвитку