CAATSA, зокрема Title II — “Sanctions With Respect to the Russian Federation and Combating Terrorism and Illicit Financing”, є одним із найсильніших правових інструментів стримування російської агресії. Водночас його ефективність у чинній архітектурі глобальної безпеки обмежена людським фактором, фрагментованістю даних та запізнілою реакцією.
Створення нової системи міжнародної безпеки цифрового суспільства дозволяє вже на початковому рівні принципово змінити практику виконання CAATSA, не змінюючи його норм, а підвищуючи їхню фактичну дієвість.
У нинішній моделі:
· порушення фіксуються після здійснення агресивних дій;
· санкції застосовуються із затримкою;
· значна частина транзакцій встигає обійти обмеження.
Нова система безпеки:
· виявляє ризики порушення CAATSA до здійснення транзакції;
· формує цифрові профілі суб’єктів, пов’язаних з РФ;
· дозволяє блокувати “значні транзакції” (§231) на етапі наміру, а не постфактум.
Таким чином, CAATSA починає працювати як механізм запобігання, а не лише покарання.
Нова система міжнародної безпеки не створює альтернативи CAATSA, а:
· інституціоналізує його логіку;
· автоматизує його застосування;
· уніфікує практику виконання серед союзників США.
Це досягається через:
· цифрові санкційні фільтри для фінансових операцій (§226–§228);
· автоматичне виявлення зв’язків із оборонним та розвідувальним сектором РФ (§231);
· цифрове маркування активів, пов’язаних з агресією;
· нейроблокчейн-фіксацію порушень для звітності за §241–§242.
CAATSA залишається джерелом права, Нова система безпеки — інструментом його реалізації.
Однією з ключових проблем CAATSA є нерівномірність виконання різними державами та фінансовими структурами.
Нова система міжнародної безпеки:
· створює єдині цифрові стандарти санкційної відповідності;
· зменшує простір для політичних маніпуляцій і “сірих зон”;
· забезпечує синхронізацію дій союзників США в режимі реального часу.
У результаті:
· знижується кількість порушень санкційного режиму;
· зростає довіра до санкцій як інструменту міжнародного права;
· підвищується легітимність CAATSA на глобальному рівні.
На початковому рівні нова система безпеки:
· дозволяє на цифровому рівні відстежувати ланцюги постачання енергоносіїв (§257);
· ідентифікує приховані фінансові схеми обходу санкцій;
· зменшує залежність союзників від російських ресурсів не декларативно, а структурно.
Це перетворює енергетичні положення CAATSA з політичних заяв на керовану систему глобальної енергетичної безпеки.
Для Сполучених Штатів нова система міжнародної безпеки означає:
· зниження вартості контролю за виконанням CAATSA;
· підвищення передбачуваності санкційної політики;
· зменшення ризику політичного тиску на санкційні рішення;
· посилення ролі США як архітектора глобального правопорядку, а не лише його “реактивного гаранта”.
CAATSA Title II залишається:
· правовим каркасом стримування російської агресії.
Нова система міжнародної безпеки цифрового суспільства:
· робить цей каркас працюючим у реальному часі;
· переводить санкції з режиму запізнілої відповіді в режим попередження;
· зменшує ймовірність агресії ще до її початку.
Саме так право США трансформується у глобальний механізм стабільності, не втрачаючи суверенності, а примножуючи вплив.