Книга готується до друку

 

Ратушин Ю.А. Поленок С. П.

 

ЕТИКА ЦИФРОВОГО СУСПІЛЬСТВА

Алгоритми свободи, рівності та справедливості

 

 

 

 

 

 

Зміст

Анотація

Від авторів

Вступ

·         Місія книги: від етики до алгоритму, від моралі до коду

·         Людина, власність і цінності як три етичні інститути

·         Від моральної етики до цифрової — новий цивілітарний порядок

·         Витоки: від Конституції цифрового суспільства до Цифрової інституційної платформи (ЦІП)

·         Україна як етичний центр цифрової трансформації світу

 

Розділ I. Етична архітектура цифрового суспільства

1.     Цифрове суспільство як етична система

2.     Тріада цінностей: свобода, рівність, справедливість

3.     Цифрова етика як базовий протокол довіри

4.     Алгоритмізація моралі: від вибору до коду

5.     Людська гідність у системі цифрової власності

 

Розділ II. Етичні алгоритми Цифрової інституційної платформи (ЦІП)

1.     Етичний код ЦІП: інституційна нейтральність і фіскальна справедливість

2.     Принцип Digital Fiscal Neutrality — імунітет етичної економіки

3.     Алгоритм розподілу вартості: між правом, власністю і свободою

4.     Етична архітектоніка цифрової власності

5.     Відповідальність і довіра як базові протоколи ЦІП

 

Розділ III. Цифрові поліцентричні інститути (ЦПІ) як носії етичного коду

1.     Поліцентризм як форма етичної рівноваги

2.     Етика багатополярності: замість боротьби — взаємна доповнюваність

3.     ЦПІ як нейрони етичного простору ЦІП

4.     Нейроетика поліцентричної взаємодії

5.     Баланс ЦПІ як механізм запобігання цифровому тоталітаризму

 

Розділ IV. Етика штучного інтелекту (ШІ)

1.     Від алгоритму вигоди до алгоритму совісті

2.     Алгоритмічні межі свободи: коли рішення ШІ стає моральним

3.     Цифровий суверенітет особистості в епоху автономних систем

4.     Нейроетика як фільтр у взаємодії людини і ШІ

5.     Етична співпраця ШІ з ЦПІ та ЦІП

6.   Відповідальність цифрової особи за дії ШІ

·       Етична передумова: воля людини у машинному рішенні

·       Принцип відповідальної делегації

·       Інституційна відповідальність у ЦПІ

·       Цифрова правосуб’єктність і межі автономії ШІ

·       Етичний наслідок: відновлення моральної причинності

 

Розділ V. Етика цифрової валюти

1.     Цифрова валюта як носій етичної енергії суспільства

2.     Принцип справедливого розподілу вартості

3.     Громадянський пасивний дохід (ГПД) як форма цифрової рівності

4.     Етика обігу, імунітет від спекуляцій та збереження гідності

5.     Цифрова валюта як інструмент миру, а не контролю

 

Розділ VI. Етика цифрової власності

1.     Власність як моральний вибір у цифровому світі

2.     Цифрова ідентичність і персональні дані: етична недоторканність

3.     Власність у режимі спільної відповідальності

4.     Алгоритм етичного володіння: право + відповідальність

5.     Від фіскального тиску до етичної автономії

 

Розділ VII. Етика сталого розвитку

1.     Взаємозв’язок етики, екології та економіки

2.     Етична відповідальність держав, корпорацій і громад

3.     Проєкти Хабу сталого розвитку як етичні простори

4.     Імунітет від оподаткування як форма етичного балансу

5.     Алгоритм стійкої етичної економіки (СЕЕ)

 

Розділ VIII. Етика нової системи міжнародної безпеки

1.     Мораль як фундамент миру

2.     Від силового балансу до етичної рівноваги

3.     Роль ЦІП у побудові етичної безпеки

4.     Етична юрисдикція як альтернатива примусовому праву

5.     Механізми запобігання конфліктам через етичну алгоритміку

 

Розділ IX. Баланс поліцентризму

1.     Поліцентрична рівновага як форма мирного співіснування

2.     Від однополярного контролю до поліцентричної етики

3.     Етичні механізми саморегуляції в глобальній системі

4.     Поліцентризм як структура справедливості

5.     Етична матриця цифрового миру

 

Розділ X. Математичні моделі етичної рівноваги

1.     Модель 1: Алгоритм свободи — F = f(S, C, V)

2.     Модель 2: Алгоритм рівності — E = f(R, D, A)

3.     Модель 3: Алгоритм справедливості — J = f(V, L, T)

4.     Модель 4: Етична рівновага поліцентризму — P = f(C₁…Cₙ, E, J)

5.     Модель 5: ГПД як функція етичного балансу — U = f(F, E, J)

6.     Модель 6: Фіскальна етична нейтральність — T_nat = f(D, V_r, P_l)

 

Розділ XI. Людина як етичний центр цифрового суспільства

1.     Суверенітет особистості як етична норма

2.     Алгоритм людяності в машинному світі

3.     Цифрова духовність і цивілітарні відносини

4.     Людина — головний етичний інститут

5.     Новий гуманізм епохи ЦІП

 

Висновок

·        Етична симфонія свободи, рівності та справедливості

·        Від етичних кодів — до цифрового миру

·        Українська роль у становленні глобальної етичної системи

·        Етика як нова форма цивілізаційного договору

 

 

 

 

Summary

 

 

Етика цифрового суспільства

 

 

1. Що таке “цифрове суспільство” в цій моделі

 

“Цифрове суспільство” — це не технології самі по собі. Це нова цивілізаційна парадигма, у якій цифрова інфраструктура, алгоритми, штучний інтелект та мережеві інститути стають фундаментом суспільного устрою.

 

У цій моделі традиційні форми організації — централізовані держави, жорстка географічна прив’язка, вертикальна влада — поступаються місцем поліцентричним та децентралізованим інститутам, глобальній взаємодії та реплікованим цифровим структурам.

 

Етика тут — не “моральна опція”. Етика — це операційна система взаємодії, де свобода, рівність, справедливість стають алгоритмами.

 

 

2. Основні цінності як алгоритми: свобода, рівність, справедливість

 

Цінності класичної цивілізаційної традиції перетворюються на етичні патерни, що працюють як частина цифрової “правової операційної системи”.

 

Це означає, що правила взаємодії, права власності, відповідальність працюють не лише через закон і примус, а через код, алгоритми і цифрові інституції.

 

Етика стає системною: вона діє постійно, автоматично, без вибірковості та від людського фактора.

 

 

3. Новий розподіл відповідальності: люди, інститути, ШІ

 

Питання відповідальності у цифровому світі набуває нових вимірів.
Відповідь — поліцентрична відповідальність, де люди, цифрові інститути та інтелектуальні агенти діють у спільній етичній мережі.

Інститути DIP (Digital Institutional Platform) та DPI (Digital Polycentric Institutes) виконують роль гарантів:
прозорості, справедливості, безпеки та гармонійної взаємодії між людським, машинним і суспільним.

 

У такій системі влада не концентрується, а відповідальність розподілена.

 

 

4. Цифрова власність, цифрова валюта і етична економіка

 

У цифровому суспільстві формується новий тип економіки — де дані, інтелект, алгоритми, цифрові активи стають повноцінною власністю з правовою та етичною вагою.

 

Цифрова валюта і цифрова власність — це не просто інструменти обміну. Це етичні маркери, що забезпечують справедливий доступ, рівні права і прозоре розподілення ресурсів.

 

Так формується етична економіка, у якій прибуток і розвиток підпорядковані не лише ринку, а й моральним принципам.

 

 

5. Сталий розвиток, глобальна кооперація, безпека

 

У такому устрої сталий розвиток неможливий без цифрової етики: кожен екологічний, гуманітарний, економічний чи науковий проєкт проходить через перевірку на свободу, рівність і справедливість.

 

Інститути DIP / DPI можуть координувати міжнародні програми, перерозподіл ресурсів, кліматичні ініціативи та гуманітарні процеси без централізованого примусу чи бюрократії.

 

Це відкриває шлях до нової глобальної системи безпеки, де порядок спирається не на баланс сил, а на етичну архітектуру, довіру та цифрову інтеграцію.

 

 

 

Чому це важливо для США та західної публіки — як “тендер на майбутнє”

 

Ми живемо у період радикальної трансформації, коли ШІ та цифрові системи змінюють політику, економіку і безпеку. Старі моделі — національна держава, союзні системи, баланс сил — більше не гарантують стабільності.

 

Ця концепція пропонує альтернативу: цивілітарну, етичну, поліцентричну та цифрову модель світу, де:

 

·       права людини

·       свобода і справедливість

·       цифрові права

·       екологія

·       сталий розвиток

 

стають частинами єдиної інтегрованої платформи.

 

Для дипломатів, інвесторів, стратегів і громадян це — можливість побачити майбутню архітектуру світу, у якій людські інтереси, етика та технології не конфліктують, а підсилюють одне одного.

 

У ситуації кліматичних ризиків, технологічних зрушень, зростання нерівності та викликів ШІ ця модель пропонує стабільність, адаптивність і справедливий розвиток.