Історична довідка

 

Гайсинський медичний коледж – вищий навчальний заклад І рівня акредитації, являється спільною власністю територіальних громад області, управління якими здійснює Вінницька обласна рада. Коледж заснований в 1928 році з метою підготовки середніх медичних кадрів для південно-східного регіону Поділля на підставі угоди ініціативної групи батьків учнів та Тульчинської окружної інспектури народної освіти, затвердженої Наркомосвіти УРСР. Спочатку він існував як медпрофшкола, а в 1930 році реорганізований в медичний технікум. З 1954 року відповідно до наказу МОЗ УРСР навчальний заклад отримав назву медичного училища.   З липня 2005 року  - медичний коледж.

Свою роботу навчальний заклад розпочав в складних умовах. Перший рік медпрофшкола функціонувала на основі самофінансування. В той час навчались студенти лише однієї групи. Не було власного приміщення і майбутні спеціалісти навчались в одному із класів сусідньої школи. Майже не було наочних посібників, були відсутні підручники. Не мав навчальний заклад і гуртожитку.

Через рік Міністерство здоровохорони УРСР виділило кошти на утримання закладу, відведено було приміщення під гуртожиток.

 

 

Великий вклад в організацію навчального закладу вніс його перший директор Полякман Натан Азікович, згодом кавалер ордена Леніна. До викладацької діяльності були задіяні кращі фахівці міста – лікарі Г.Д.Нідерман, М.А.Скупник, Є.М.Блюгер, І.А.Новиков, Є.І.Сніцаренко, І.М.Дума та інші.

 

 

 

Умілим організатором навчально-виховного процесу став завідуючий навчальною частиною лікар Песіс Я.С. З кожним роком міцніла навчально-матеріальна база, збільшувалась кількість студентів, училище крім фельдшерів почало готувати акушерів.

 

 

 

 

Перший випуск фельдшерів відбувся в 1931 році. Всього в довоєнний період було підготовлено біля 1000 фахівців.

 

В роки Великої Вітчизняної війни чимало з них пройшли славний бойовий шлях, виявили мужність та відвагу при рятуванні поранених на полі битви та передових етапах медичної евакуації. Не всі дійшли до перемоги, чимало випускників полягло на полях війни.

 

 

 

 

Після закінчення Великої Вітчизняної війни навчальний заклад відновив свою діяльність. В 1948 році відбувся перший випуск фахівців за профілем Сестринська справа.

 

 

Багато сил і здібностей для організації навчального процесу віддали Заслужений лікар УРСР Єлизавета Іллівна Сніцаренко та Йосип Левкович Рудий, котрий керував училищем п’ятнадцять повоєнних літ. Під його керівництвом розширилась матеріальна база навчального закладу, добудований навчальний корпус та гуртожиток.  

  

 

 

 

 

З 1960 по 1973 рік Гайсинське медичне училище очолював Верпахівський Василь Федорович – лікар-хірург вищої категорії, кавалер ордена “Знак пошани”, умілий організатор підготовки кадрів. В цей період розширився навчальний корпус, зміцнилось його матеріальне оснащення, побудований спортивний зал, стрілецький тир, господарський корпус, прокладений водогін, водяне опалення, розпочато будівництво нового навчального корпусу. Значно виріс контингент студентів.

В училищі працювали такі майстри своєї справи  -  Козлик В.М., Шейн О.В., Бережна О.Є., Хлистун Є.Г., Скупник О.М., Верпахівська А.М., Дехтярук Н.С., Ляховський В.П., Дяченко К.О. та інші гайсинські лікарі та педагоги.

 

З 1974 по 2000 рік керував навчальним закладом заслужений лікар України, кавалер ордена “Знак пошани” Семенюк Петро Михайлович. Під його керівництвом колектив училища продовжив роботу по зміцненню навчально-матеріальної бази. До речі, уся матеріальна база навчального закладу створена його співробітниками, виключно господарським способом. В 1978 році введений в дію новий навчальний корпус, в якому містились 21 аудиторія на 630 місць, актовий зал на 500 місць, читальний зал на 60 місць, їдальня на 100 місць, 19 навчальних кабінетів та 6 лабораторій. Проведена реконструкція попереднього навчального корпусу під гуртожиток. Також проводилась планомірна робота по добору та закріпленню педагогічних кадрів, створенню їм належних житлово-побутових умов. Починаючи з 1985 року активно ведеться житлове будівництво.

 За цей час господарським способом побудовано три житлових будинки для викладачів на 14 квартир. В 1993 році розпочато будівництво типового гуртожитку на 200 місць, яке продовжувалось господарським способом. На жаль, в зв’язку з відсутністю фінансування будівництво гуртожитку не закінчено до цього часу.

 

Великий вклад в удосконалення організації навчально-виховного процесу в навчальному закладу в 70-ті та 80-ті роки внесла заступник директора Теслєва Валентина Іванівна.

 В цей період у республіканських оглядах – конкурсах на кращу організацію умов навчання, побуту і відпочинку студентів Гайсинське медичне училище посідало перше місце у 1989 році, тричі друге місце ( у 1981, 1983, 1985 роках).

 

За підсумками всесоюзного змагання колективів вищих і середніх медичних і фармацевтичних навчальних закладів училище двічі здобувало третє місце (1986, 1987 роки).

Справжньою школою трудового виховання став студентський сільськогосподарський загін “Прометей”, який в трудовому суперництві серед 28 однорідних колективів області займав перше місце у 1975, 1977, 1984, 1989 роках, друге місце – в 1985, 1988 роках, третє місце – в 1981 та 1982 роках, нагороджувався дипломом Ради Міністрів України в 1981 та 1989 роках.

На високому рівні налагоджується робота по організації дозвілля молоді. Створюється хоровий колектив (керівник М.І.Дорц), в якому займалось більше 100 дівчат, вокальний ансамбль, танцювальний колектив. Студенти училища з концертними програмами виступали в багатьох промислових та сільськогосподарських підприємствах району та області. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За 80 років свого існування коледж підготував близько 14 тисяч фахівців. Його випускники працюють в усіх областях України, в Росії, в Казахстані, країнах далекого зарубіжжя.  Серед випускників: доктор медичних наук, професор, генерал-майор медичної служби Захараш М.П. – начальник головного медичного управління СБ України; доктор медичних наук, професор Вургафт М.Б. – зав.кафедрою очних хвороб Казанського ІУЛ; зав.кафедрою Київського ІУЛ Олексій Гончар, доценти медвузів Києва Євген Цибулян, Москви – Тетяна Ішмаєва, Наталія Павліченко; понад 40 кандидатів медичних наук, більше 800 лікарів. Більшість славно трудяться на посадах середніх медичних працівників. Серед них Ткачук Володимир Григорович та Семенюк Володимир Артемович – заслужені медичні працівники України.

 

Чимало випускників продовжують навчання в вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації. Лише у Вінницькому національному медичному університеті ім. М. І. Пирогова навчається близько 100 випускників.

 

Коледж підтримує тісний зв’язок з випускниками. Традиційно щороку організовуються зустрічі з випускниками, які закінчили навчальний заклад 10 і 20 років тому.