З   ІСТОРІЇ    ПЛЕХІВСЬКОЇ    ШКОЛИ

 

Перші згадки про стан освіти у Плехові датовані 1885 роком. У записах того часу зазначалося, що із 1689 жителів села грамотними були 31 чоловік та жодної жінки.

У 1890 році в селі відкрито земську початкову школу. Це була чотирикласна школа, у якій працювало дві вчительки – дочки місцевого священика. У школі навчалися переважно хлопчики, але і їх було мало.

У 1929 році у чотирикласній школі навчали дітей Ольга Яківна Шестопалова, Куць Юхим Платонович. У четвертому, випускному, класі навчалося близько 30 учнів.

На початку 30-х років ХХ століття у селі розпочали будівництво школи-семирічки, яку будували спільними зусиллями всі жителі села. 1 грудня 1934 року новозбудована школа гостинно розчинила свої двері. Першим її директором було призначено Юхима Платоновича Куця, який очолив педагогічний колектив у складі Данила Єпифановича Кононенка, Василя Микитовича Борща, Наталії Василівни Торської, її чоловіка Григорія Микитовича Торського, Павла Івановича Чигрина та інших закоханих у свою справу педагогів. У класах налічувалось по 40-45 учнів. У 1937 році був перший випуск. Чотирьох кращих учнів направили у Сорочинську педагогічну школу: Зубаня Олександра Карповича, Тригуба Дмитра Івановича, Помилку Марію Григорівну, Дмитренко Анастасію Олексіївну. Класним керівником був Кононенко Данило Єпифанович. Згодом Зубань Олександр Карпович став доктором історичних наук, тривалий час був ректором Полтавського державного педагогічного інституту імені В.Г.Короленка.

Пізніше педагогічний колектив очолювали Пікуль Корній Петрович, Дробницький Петро Петрович, син командира партизанського загону Петра Семеновича Дробницького, що діяв поблизу Плехова в період громадянської війни.

У період окупації села німецько-фашистськими військами заняття не проводились, але у 1943 році відразу ж після визволення села навчання у школі відновилось, і навесні 1944 року 16 учнів-семикласників стали випускниками.

Після закінчення Великої Вітчизняної війни школу очолив воїн-фронтовик Матвієнко Федір Семенович, який працював директором до 1953 року. Під його керівництвом дітей навчали Торський Г. М., Нестеренко К. Т., Нескреба М. М., Демченко П. Л., Чаяло Г. Г.. У цей час школу відвідувало більше 200 учнів, навчання проводилось у 2 зміни. Учителі стали активістами сільського життя: вели драмгурток, десятихатки, брали участь у художній самодіяльності. У кінці 50-х – на початку 60-х років директором школи працювала Вискребцева Любов Іванівна.

У 60-х роках колектив поповнили молоді педагоги: Титаренко Б. М., Боровські В. І. та Л. М.. Більше 20 років віддав педагогічній ниві учитель фізики Тригуб Дмитро Іванович, скромний, людяний, вимогливий, майстер „золоті руки”, який разом з учнями обладнав фізкабінет у школі, сконструював і застосував багато технічних пристроїв. У ці роки педколектив школи очолювали Чаяло Г. Г. та пізніше Кропивко О. Є.

У листопаді 1972 року Плехівська восьмирічна школа відсвяткувала новосілля: була введена в дію типова двоповерхова школа на 192 учні. Підібрався новий, молодий колектив, до  складу  якого  влилися   Нестерен-ко Н.П., Гомон В. О., Животкевич М. К..

Із 1983 року до 2002 школу очолював  Козина В. І..

Очолюваний ним колектив брав активну участь у житті села, поліпшенні його благоустрою, поновленні і збагаченні матеріально-технічної бази школи.

У січні 2001 року за нез’ясованих обставин унаслідок пожежі згоріло приміщення колишньої школи, збудованої у 1934 році, у якому на той час знаходився дитсадок та будинок пристарілих. Гірким болем відгукнулась ця трагедія у серцях плехівчан, які у важкі роки зводили своїми руками цю будівлю.

У 2003 році Плехівську ЗОШ І-ІІ ступенів було газифіковано, значно поновилась матеріально-технічна база школи: придбано 2 комп’ютери, оргтехніку, сучасний музичний центр, новий телевізор.

У 2009-2010 навчальному році у школі навчається 71 учень, з них 58 – із Плехова та 13 – із Тарасівки. Із учнями працюють 16 педагогів. Підвезення учнів і вчителів до школи здійснюється шкільним автобусом.