Поради вчителю   при підготовці до уроку

 

Загальні вимоги до уроку :

• проведення уроку на основі сучасних наукових досягнень, передового педагогічного досвіду, закономірностей навчального процесу;

• проведення уроку на основі методик гуманних дидактичних концепцій;

• особистісна спрямованість, тобто забезпечення учням умов для самореалізації та ефективної навчально-пізнавальної діяльності з урахуванням їхніх інтересів, потреб, нахилів, здібностей та життєвих настанов;

• оптимальне поєднання і системна реалізація на уроці дидактичних принципів;

• встановлення міжпредметних зв'язків, які усвідомлюються учнями;

• зв'язок із раніше засвоєними знаннями, навичками, уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів;

• актуалізація, стимулювання й активізація розвитку всіх сфер особистості учня:  мотиваційної,  пізнавальної,  емоційно-вольової, фізичної, моральної тощо;

• логічність, вмотивованість і емоційність усіх етапів навчально-пізнавальної діяльності учнів;

• ефективне застосування сучасних дидактичних засобів, особливо — комп'ютерних;

• тісний зв'язок із життям, першою чергою — з особистим досвідом учня;

• формування практично необхідних знань, навичок, умінь, ефективної методики навчально-пізнавальної діяльності;

• формування   мотивації   навчально-пізнавальних   дій, професійного становлення, потреби постійної самоосвіти;

• діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.

Окрім цього, кожен урок має сприяти ефективній реалізації основних функцій дидактичного  процесу — освітньої, розвиткової, виховної та самовдосконалення. В контексті сучасних концепцій навчання на перший план, замість освітньої, виходить виховна функція дидактичного процесу — формування всебічно та гармонійно розвинутої особистості. Це вимагає,  безумовно, зміни парадигми уроку з метою формування духовного світу учня, допомоги в його самоактуалізації та самореалізації, визнання права бути суб'єктом навчального процесу і формування суб'єкт-суб'єктних взаємин на кожному уроці. Така парадигма має бути гуманною і особистісно спрямованою. Відповідно, грунтовно змінюється зміст цих функцій та вимоги до уроку.

Виховні вимоги до уроку:

— формування і розвиток в учнів національної свідомості, самосвідомості та ментальності, провідних рис громадянина своєї держави;

— формування в учнів високої духовності, підвалину якої мають становити загальнолюдські, національні та професійні цінності, широка моральна, правова, екологічна, політична, художньо-естетична й фізична культура;

— формування і розвиток в учнів активної життєвої настанови, допомога в самоактуалізації та самореалізації у навчальному процесі та майбутній професійній діяльності;

— вміле поєднання дидактичних, розвиткових і виховних завдань кожного уроку та їх творче спрямування на формування і розвиток всебічно і гармонійно розвиненої особистості;

 — формування ( розвиток мотивації постійного самовдосконалення і змістовної професійної діяльності шляхом реалізації потенційних інтелектуальних, фізичних та інших можливостей;

— підпорядкування виховної мети кожного уроку загальній меті виховання тощо.

Розвиткові вимоги до уроку:

— спрямованість кожного уроку на максимальний розвиток духовних, інтелектуальних, фізичних і творчих здібностей кожного учня, його провідних психічних рис;

— направленість кожного уроку на «зону найближчого розвитку» учня та її творче проектування і реалізація;

— проведення занять з урахуванням індивідуально-психічних особливостей кожного учня та активна допомога в його самовдосконаленні тощо.

Дидактичні вимоги до уроку:

— чітке визначення освітніх завдань кожного уроку та їх творче поєднання із загальною метою вивчення конкретного предмета й формування особистості учня в навчально-виховному процесі;

— оптимальне визначення змістового компонента кожного уроку з урахуванням особистісної спрямованості навчально-виховного процесу;

— широке використання методів, прийомів і способів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів та їхнього творчого розвитку;

— творчий підхід до обгрунтування методики проведення кожного уроку;

— опора на загальнолюдські цінності в застосуванні принципів навчання;

— забезпечення активного зворотного зв'язку, дієвого контролю

і управління тощо.

Крім зазначених, обов'язково слід мати на увазі й інші вимоги до уроку:

— організаційні (чіткість, раціональне використання часу, обладнання, дисципліна тощо);

— управлінські (цілеспрямованість, оперативність, конкретність, стиль управління тощо);

—     санітарно-гігієнічні     (температура,     освітленість, працездатність, перевтома тощо);

—   етичні    (рішучість,    вимогливість,   принциповість, справедливість, тактовність тощо);

—    психологічні    (врахування    індивідуально-психічних особливостей учнів, психічного стану учнів і вчителя, настрою вчителя та ін.) тощо.

Класифікацій уроків є десятки. Проблема ця дуже складна і не вирішена остаточно ні у світовій, ні у вітчизняній дидактиці.

Сучасна класифікація уроків здійснюється на основі дидактичної мети. Авторами такої класифікації є В. О. Онищук, М. А. Сорокін, М. І. Махмутов та ін.

Основні типи уроків у сучасній вітчизняній школі:

• комбіновані (змішані) уроки;

• уроки засвоєння нових знань;

• уроки формування навичок і вмінь;

• уроки узагальнення і систематизації знань;

• уроки практичного застосування знань, навичок і умінь;

• уроки контролю і корекції знань, навичок і вмінь.

Така   класифікація  є  найзручнішою  для  планування, прогнозування діяльності вчителя, обгрунтування методики кожного уроку.

Кожен тип уроку має свою структуру, тобто етапи побудови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними. Характер елементів структури визначається завданнями, які слід постійно вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш оптимальним шляхом досягти тієї чи іншої дидактичної, розвиткової та виховної мети уроку. Визначення і послідовність цих завдань залежать від логіки і закономірностей навчального процесу.

Зрозуміло, логіка засвоєння знань відрізняється від логіки формування навичок і вмінь, а тому і різниться структура уроків відповідних типів. Кожний тип уроку має свою структуру.

• Комбінований урок: перевірка виконання учнями домашнього завдання практичного характеру; перевірка, оцінка і корекція раніше засвоєних знань, навичок і вмінь; відтворення і корекція опорних знань учнів; повідомлення теми, мети і завдань уроку та формування мотивації учіння; сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу; осмислення, узагальнення і систематизація нових знань; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. З усіх зазначених типів комбінований урок найпоширеніший у сучасній загальноосвітній школі. Йому належить 75—80 відсотків загальної кількості уроків, що проводяться. Цей тип уроку здебільшого використовується в початкових і середніх класах.

Розкриємо зміст основних етапів комбінованого уроку.

Підготовка вчителя до уроку. Цей етап передбачає: вивчення учнів класу; стилю викладання інших вчителів у цьому класі; докладне вивчення змісту навчального матеріалу; планування навчальної роботи; підготовку навчально-матеріальної бази.

Підготовка вчителя до конкретного уроку. В. О. Сухомлинський зазначав, що вчитель до уроку готується все своє життя. Його підготовка до конкретного уроку включає: формулювання теми; визначення виховної, розвиткової та дидактичної цілей уроку; підбір конкретного матеріалу до теми; визначення структури вибраного типу уроку; визначення методики уроку; підготовку дидактичних засобів і матеріалів; визначення форми контролю й оцінки знань, навичок і вмінь; визначення місця й ролі спостереження, демонстрування засобів наочності і опитування в рамках уроку; перевірку своєї готовності до уроку; перевірку готовності учнів до уроку.

Тематичне планування передбачає визначення типу уроку; визначення обсягу навчального матеріалу; підготовку засобів наочності, використання технічних засобів навчання й підбір фактичного матеріалу.

Поурочний план включає дату проведення уроку, його порядковий номер за тематичним планом; назву, тип уроку і його мету; структуру уроку; зміст уроку; методи роботи вчителя й учнів; навчальне обладнання і домашнє завдання.

Початок уроку. Організація активної участі учнів в уроці є важливою методичною проблемою. Вона не повинна забирати багато часу, тому учнів бажано залучати до навчально-пізнавальної діяльності з першої хвилини уроку. Для цього початок уроку має бути динамічним, давати учням заряд енергії, бадьорості, діловитості. Урок починається так: взаємне вітання вчителя й учнів; перевірка відсутніх; перевірка зовнішнього стану приміщення; перевірка робочих місць та зовнішнього вигляду учнів; організація уваги.

Важливість повторювально-навчальної роботи зумовлена трьома причинами:

1) більш відповідальним ставленням учнів до підготовки до уроку, бо їхні знання обов'язково перевіряються;

2) актуалізацією знань учнів під час перевірки, що сприяє усвідомленню, поглибленню, систематизації та закріпленню навчального матеріалу;

3) спрямованістю повторення і перевірки знань на розвиток мовлення та мислення учнів. Тому ця робота має бути творчою і, водночас, націленою як на окремого учня, так і на весь клас.

З цією метою можна застосувати індивідуальне усне опитування, фронтальне та інші види опитування з поурочним оцінюванням.

Повідомлення теми, цілі й завдань уроку. Тему кожного уроку вчитель повідомляє на початку заняття або роботи над новим матеріалом. При цьому важливо чітко її сформулювати, визначити завдання уроку й основні питання, які учні мають засвоїти.

Мотивування вчителем навчально-пізнавальної діяльності учнів має відбуватися протягом всього уроку. Воно спрямоване на формування і розвиток в учнів широких інтересів, потреб в різноманітних знаннях, чітких життєвих перспектив, професійної орієнтації та самовдосконалення. Мотиви — це внутрішні імпульси, які спонукають учня до активної навчально-пізнавальної діяльності.

Пояснення матеріалу. Цей етап повинен відповідати таким вимогам: учитель має продумати своє місце в класі, щоб його було чути і видно всім учням; не ходити по класу; говорити голосно і чітко; темп розповіді має бути розміреним; мова доступною. При цьому важливо спиратися на попередній досвід учнів; виділяти істотне й головне в навчальному матеріалі; послідовно викладати тему; використовувати ілюстративний і демонстраційний матеріал.

Сприймання, осмислення і засвоєння нового матеріалу.

Сприймання е першим етапом процесу засвоєння учнями нового матеріалу. Воно найбільш успішне, коли правильно поєднано виклад матеріалу, наочні посібники та самостійну роботу учнів. Осмислення знань — це заглиблення в суть явищ, процесів, які вивчаються. Воно передбачає насамперед розкриття внутрішніх закономірностей цих явиш. Основними прийомами такої роботи є аналіз і синтез, абстрагування і конкретизація, порівняння й узагальнення, моделювання, класифікація тощо.

Формування навичок і вмінь. Разом із засвоєнням навчального матеріалу учні засвоюють різноманітні навички та вміння, що формуються на основі знань. Основні компоненти формування навичок і вмінь: розбір і засвоєння правила, яке лежить в основі навички; подолання труднощів під час набуття навички; вдосконалення   й   автоматизація   навички;   закріплення досягнутого рівня навички та використання її на практиці.

Основним методом формування навичок є вправи.

Підбиваючи підсумки уроку, вчитель коротко повідомляє цілі уроку і визначає, чи досягнуті вони, оцінює дисципліну ж окремих учнів, так і всього класу.

Домашнє завдання. Методика передбачає чітку систему домашніх завдань; визначення і конкретизацію окремого домашнього завдання; визначення часу на ознайомлення з ним учнів; дохідливість домашнього завдання; інструктаж про його виконання.

• Урок засвоєння нових знань: перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; мотивування уміння; сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв'язків і  залежностей  між елементами  вивченого  матеріалу, узагальнення і систематизація знань;  підсумки уроку, повідомлення домашнього завдання.

• Урок формування навичок і вмінь: перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів; вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні та пізнавальні вправи); первинне застосування нових знань (пробні вправи); самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням); творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи); підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

* Урок узагальнення і систематизації знань: повідомлення теми, цілей та завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів; відтворення й узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень і відповідних наукових ідей; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

* Урок практичного застосування знань, навичок і вмінь: перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів; осмислення змісту й послідовності застосування способів виконання дій; самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою вчителя; звіт учнів про роботу і теоретичне обґрунтування отриманих результатів; підсумки уроку й повідомлення домашнього завдання.

* Урок контролю і корекції знань, навичок і вмінь: повідомлення теми, цілей та завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів; перевірка знання учнями фактичного матеріалу й основних понять; перевірка глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення; застосування учнями знань у стандартних і змінних умовах; перевірка, аналіз і оцінка виконаних під час уроку робіт; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання;                          

Методика визначених типів уроків складається з трьох частин:

—  організація роботи — 1—3 хв.;

— основна частина (формування знань, навичок і вмінь; їх засвоєння, повторення, закріплення і контроль; застосування на практиці тощо) — 35—40 хв.;

— підведення підсумку уроку і повідомлення домашнього завдання — 2—3 хв.

Творчі педагоги постійно вдосконалюють методику проведення класичного уроку, в результаті чого в навчальний процес впроваджуються нестандартні уроки.

Нестандартний урок — це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання і методику проведення таких занять.

Найпоширеніші серед них — уроки-прес-конференції, уроки-аукціони, уроки—ділові ігри, уроки-занурення, уроки-змагання, уроки типу КВК, уроки-консультації, комп'ютерні уроки, уроки-консиліуми,   уроки-твори,   уроки-винаходи,   уроки-заліки, театралізовані уроки, уроки взаємного навчання учнів, уроки творчості, уроки-сумніви, уроки-конкурси, уроки-фантазії, уроки-концерти, уроки-екскурсії, інтегральні уроки тощо.

Нестандартні уроки спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, бо вони глибоко зачіпають емоційно-мотиваційну сферу, формують дух змагальності, збуджують творчі сили, розвивають творче мислення, формують мотивацію навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності. Тому такі уроки найбільше подобаються учням і викликають у них творчий інтерес.

Отже, форма організації навчання є важливою дидактичною проблемою, яка безпосередньо впливає на результатна ний компонент навчального процесу. Вона тісно пов'язана з методами і засобами навчання, бо кінцевий результат визначається комплексом дидактичних умов, серед яких важливе місце посідають організаційні форми навчання.

 

Примірна схема самоаналізу уроку

Клас: ______________

Тема уроку: _________________

Тип уроку та його структура: ______________________

1. Яке місце даного уроку в темі? Як цей урок пов'язаний з попереднім, як цей урок працює на подальші уроки?

2. Коротка психолого-педагогічна характеристика класу.

Які особливості учнів були враховані при плануванні уроку?

3. Яка триєдина дидактична мета уроку (його повчальний, розвиваючий, виховний об'єкт), дати оцінку успішності в досягненні мети уроку.

4. Відбір змісту, форм і методів навчання відповідно до мети уроку. Виділити головний етап і дати повний його аналіз, ґрунтуючись на результатах навчання на уроці. Яке поєднання методів навчання було вибране для пояснення нового матеріалу?

5. Чи раціонально було розподілено час, відведений на всі етапи уроку? Чи логічні "зв'язки" між цими етапами? Показати, як інші етапи працювали на головний етап?

6. Відбір дидактичних матеріалів, ТЗН, наочних посібників відповідно до цілей уроку.

7. Як організований контроль засвоєння знань, умінь і навиків учнів? На яких етапах уроку? У яких формах і якими методами здійснювався? Як організовано регулювання і корекцію знань учнів?

8. Психологічна атмосфера на уроці і спілкування вчителя і учнів.

9. Як Ви оцінюєте результати уроку? Чи вдалося реалізувати всі поставлені завдання уроку? Якщо не вдалося, то чому?

 

Вчителям початкових класів

 

            Структура навчального року встановлюється загальноосвітнім навчальним закладом відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України.

Навчальні заняття в початкових класах організовуються за семестровою системою.

Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації у 4-х класах, навчальних екскурсій, річного оцінювання навчальних досягнень учнів усіх класів.

На сьогодні залишаються чинними інструктивно-методичні рекомендації  від 07.07.2008р. №1/9 – 433 щодо розроблення робочих навчальних планів для 1-4 класів загальноосвітніх  навчальних закладів та особливостей вивчення навчальних предметів інваріантної складової навчальних планів.

Організація навчання у початкових класах здійснюється за навчальними програмами, розробленими відповідно до Державних стандартів початкової загальної освіти та затвердженими МОН України (наказ від 20.06.2006р. № 469 згідно з рішенням колегії від 24.05.2006р.):

«Програми для середньої загальноосвітньої школи», 1-4 класи (К.: Початкова школа, 2006);

«Фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів», 1-4 класи, авт. Зубалій М.Д. та ін. (Х.: Ранок,2006р.)

Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4–х класів здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи (наказ МОН від 20.08.2008р. №755).

Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-2 класів здійснюється  вербально, у 3-4 класах – за 12- бальною шкалою.

За рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу оцінювання навчальних досягнень учнів 2 класу може здійснюватись за 12 –бальною шкалою, розпочинаючи з ІІ семестру.

З метою визначення відповідності освітнього рівня випускників початкової школи вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти у 4-х класах здійснюється державна підсумкова атестація з української мови (мови і читання) та математики (відповідно до Положення про Державну підсумкову атестацію учнів у системі загальної середньої освіти (наказ МОН України від 18.02.2008р. №94, зареєстрований у Мін’юсті України від 27.02.2008р. за № 151/14842)).

Бали за атестацію із цих предметів виставляються за результатами річних підсумкових контрольних робіт.

Підсумкові контрольні роботи виконують усі учні, окрім тих, які з поважних причин (хвороба, довготривалі перебування на лікуванні, спортивних змаганнях, переїздах в інші місця проживання, природні катаклізми) не можуть бути присутніми у визначений час для написання підсумкових контрольних робіт. У такому разі оцінки за державну підсумкову атестацію виставляються учням за результатами семестрового оцінювання.

Додаткові види перевірних робіт у 4-х класах не проводяться.

Річне оцінювання, що є підсумковим, здійснюється на основі семестрових балів. З навчальних предметів, які підлягають державній підсумковій атестації, при виставленні річної оцінки враховуються також результати підсумкових контрольних робіт.

Варіативною частиною кожного з Типових навчальних планів для учнів 1-4 класів передбачено від 1 до 3 додаткових годин, які можна використовувати за вибором загальноосвітнього навчального закладу та індивідуальних освітніх потреб учня:

·                                            на посилення предметів інваріантної складової;

·                                            на вивчення додаткових курсів;

·                                            на проведення індивідуальних та групових занять.

Обирати  для  вивчення   слід   курси,   які   реалізуються   навчальними

програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України. З цією метою можна скористатися чинними навчальними програмами.:

·                    «Риторика», 1-4 роки навчання, авт. Науменко В.О., Захарійчук М.Д. (Т.: Мандрівець,2009);

·                    «Поетика», 2-4 класи, авт. Петровська Т.В. (Т.: Мандрівець,2009);

·                    «Зарубіжна література», 2-4 класи, авт. Мовчун А.І. (К.: Початкова школа, 2007;  Т.: Мандрівець, 2009);

·                    «Логіка», 2,3,4 класи, авт. Митник О.Я. (К.: Початкова школа, 2007;  Т.: Мандрівець, 2009);

·                    «Розвиток продуктивного мислення учнів 1-4 класів» авт. Гісь О.М. (Т.: Мандрівець, 2009);

·                    «Елементи геометрії», 3-4 класи, авт. Седеревічене А.О., Нивидома Л.І. (Т.: Мандрівець, 2009);

·                    «Кроки до інформатики. Шукачі скарбів», 2-4 класи, авт. Коршунова О.В. (Т.: Мандрівець, 2009);

·                    «Сходинки до інформатики», 2-4 класи, авт. Рівкінд Ф.М., Ломаковська Г.В.., Колесніков С.Я., Рівкінд Й.Я. (Світич, 2007; Т.: Мандрівець, 2009);

·                    «Основи комп’ютерної грамотності», авт. Рівкінд Ф.М., Рівкінд Й.Я. (Т.: Мандрівець, 2009);

·                    Початковий курс економічних знань «Цікава економіка», авт. Кашуба Л.В. (Т.: Мандрівець,2009);

·                    «Права дитини», для 1-4 класів, авт. Мовчун А.І., Харсіка Л.І. (Т.: Мандрівець,2009);

·                    «Азбука споживача, 1-2 роки навчання, авт. Бородачова Н.В., Лаврентьєва Г.І. (Т.: Мандрівець,2009);

·                    «Основи споживчих знань», 1-12 роки навчання, авт. Гільберг Т.Г., Довгань А.П., Капіруліна Т.Л. та ін. (К.: Навчальна книга, 2008);

·                    «Християнська етика в українській культурі», 1-4 роки навчання, авт. Чернуха В.Г., Бєлкіна Е.В. (Т.: Мандрівець,2009);

·                    «Хореографія», 1-4 класи, авт. Тараканова О.П. (Т.: Мандрівець,2009).

 

Визначені курси варіативної  складової зазначаються в розкладі уроків після предметів інваріантної частини навчального плану.

 

Організація навчальних екскурсій у 1-4 класах, їх зміст та форми проведення визначені листом Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008р. № 1/9-61.

Обов’язковою умовою проведення екскурсій є цільовий інструктаж учнів із техніки безпеки, правил поведінки під час переходу чи проїзду до місця екскурсій та її проведення.

 

Методичні рекомендації  для вчителів хімії

1.При плануванні навчально- виховної роботи з хімії  слід користуватися:

1.1. Методичними рекомендаціями ПОІППО імені М. В. Остроградського щодо організації навчально-виховного процесу з хімії у навчальних закладах Полтавської області у  навчальному році.

1.2. Інструктивно-методичними рекомендаціями МОН України щодо вивчення хімії у  навчальному році (Інформаційний збірник МОН України № 16-17-18, червень 2009р.)

2. У  навчальному році чинними програмами з хімії залишаються:

1. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. Київ : Шкільний

світ, 2001;

2. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія 8-11. Київ:

видавничий центр «Академія», 2006.

3. Хімія, 10-11 класи. Програми для профільного навчання. —Київ: Педагогічна преса,2004. (10-11 класи)

4.Хімія, 7-11 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних

закладів. —Київ.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005 рік. (7-9 класи)

3. Підручникове забезпечення 9 класу, складається з чотирьох видань, які отримали гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 02. 02.2009 р.

1. «Хімія. 9 клас» /Автори Буринська Н. М., Величко Л. П. - К. : Ірпінь : ВТФ

«Перун»;

2. «Хімія. 9 клас» /Автор Лашевська Г. А. — К. : Генеза;

3. «Хімія. 9 клас» /Автори Попель П. П., Крикля Л. С. —К. : Академія;

4. «Хімія. 9 клас» / Автор Ярошенко О. Г. —К. : Освіта.

4. Календарно-тематичне планування з предмета для кожного класу навчання обов'язково включає в себе номер уроку, тему уроку і дату проведення. Можливі також такі рубрики як: мета уроку; навчальні цілі; основні поняття; наочність; міжпредметні зв'язки; демонстрації, лабораторні досліди; домашнє завдання тощо. Учитель на власний розсуд може розподіляти навчальний матеріал за темами уроків, переставляти їх місцями в межах розділу, але так, щоб не порушувалася логічна послідовність.

5. Оцінювання навчальних досягнень учнів проводиться відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 № 371 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти». Основними видами оцінювання є поточне, тематичне, семестрове, річне та державна підсумкова атестація. (Інформаційний збірник МОН України, №№13-14-15. 2008р..)

6. Оформлення класного журналу та виставлення оцінок здійснюється відповідно до Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496. Тематичні оцінки виставляються до класного журналу в колонку з написом «Тематична» без зазначення дати і не коригуються. (Інформаційний збірник МОН України № 16-17, червень 2008 р.)

7. Готуючи учнів до участі в зовнішньому оцінюванні, доцільно

використовувати інформаційні та аналітичні матеріали попередніх років, інші посібники з тестовими завданнями, рекомендовані Міністерством освіти і науки України.

8. Необхідно переорієнтувати навчальний процес: менше часу відводити на відпрацювання формалізованих алгоритмів дій, перевірку домашніх завдань, контрольні роботи; натомість збільшити час на організацію пізнавальної діяльності школярів, формування вмінь, що мають практичне значення.

9. При організації навчально-виховного процесу з хімії, оформленні кабінетів, відповідної документації, проведенні роботи з охорони праці школярів на уроках хімії слід користуватися:

9.1. Положенням про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів

(затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 20.07.2004 № 601);

9.2. Правилами безпеки під час проведення навчально-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів (затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 01.12.1998 № 222).

9.3. Положенням про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти (затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 р. № 563).

10. Згідно з Правилами безпеки під час проведення навчально-виховного

процесу у кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів (затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 01.12.1998

№ 222), у кабінетах хімії слід проводити заняття лише з цього предмета. Використовувати приміщення з іншою метою (проведення уроків з інших предметів, гуртків іншого напряму тощо) не дозволяється.

11. Програмою з хімії передбачено обов'язкове проведення практичних робіт, лабораторних і демонстраційних дослідів.

               

Методичні рекомендації для вчителів біології

 При плануванні навчально- виховної роботи з біології на н.р. слід користуватися:

1.1. Інструктивно-методичними рекомендаціями МОН України щодо вивчення біології у  навчальному році (Інформаційний збірник МОН України № 16-17-18, червень 2009р.).

       1.2.      У 2009/10 навчальному році вивчення біології у 7-9 класах загально­освітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердже­ною Міністерством освіти і науки України (лист № 1/11-6611 від 23.12.2004 року): Біологія. 7-11 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних зак­ладів – Київ,Ірпінь: Перун, 2005.

  Вивчення біології у 10-11 класах здійснюватиметься за програмами «Біологія. 10-11 класи. Програми для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів» - К.: Педагогічна преса, 2004 (дія грифу на програми продовжена).

1.3.Ведення журналів здійснюється відповідно до наказу МОН №496 від 03.06.2008 „Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів” (Інформаційний  збірник № 16- 17,2008).

      1.4       Рівень навчальних досягнень учнів оцінюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень затверджених наказом МОН України № 371 від 05.05.08 ( Інформаційний.збірник №13-14-15,2008).

        1.5 Викладання біології в 9 класі буде здійснюватись за підручниками  „Біологія. 9 клас”/Базанова Т.І., Павіченко Ю.В., Кармазіна І.С.,Тіткова А.М., Лінніченко В.М.; „Біологія. 9 клас”/ Матяш Н.Ю., Шабатура М.Н; „Біологія. 9 клас”/ Степанюк А.В., Барна Л.С., Гладюк Т.В.

1.6     У свій роботі  учителям приділити увагу  підготовці учнів до незалежного зовнішнього оцінювання.  Використовувати: „Тестові завдання з біології”, авт. Данилова О.В. та інші- К.: Ґенеза, 2007 рік; ”Завдання для державної підсумкової атестації з біології за курс старшої школи”, авт. Данилова О.В., Данилов С.А.- К.: Ґенеза, 2002, 2004, 2006; ”Завдання для державної підсумкової атестації з біології за курс основної школи”, авт. Матяш Н.Ю., Костильов О.В., Вихренко А.С., Вихренко Т.О- Ґенеза, 2002, 2004, 2006; „Тестові завдання. Біологія”, авт. Зуй В.Д.- Ґенеза, 1999, 2001;”Збірник задач і вправ з біології”, авт. Овчинніов С.О.-Ґенеза, 2000, 2001; „Тестові завдання з біології”, авт. Коцюбинська Н.П.- Ґенеза, 2003; „Сучасна біологія. Тести теоретичної частини міжнародних біологічних олімпіад”, авт. Страшко С.В., Животовська Л.А.,

 Гринева М.В.- „Вища школа”, 2006. 

     1.7. При організації навчально-виховного процесу з біології, оформленні кабінетів, відповідної документації, проведенні роботи з охорони праці школярів на уроках біології слід користуватися:

-Положенням про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів (затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 20.07.2004 № 601);

-Правилами безпеки під час роботи з біології у загальноосвітніх навчальних закладів (затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 16.11.1998 № 221).

-Типовим переліком навчально- наочних посібників, технічних засобів навчання та обладнання загального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів ( затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 20.06.2002 р. № 267).

- Положенням про куточок живої природи загальноосвітніх навчальних закладів ( затверджено наказом МОН України №456 від 09.08.2002 )

 

     1.8. У своїй роботі   перевагу слід надавати особистісно зорієнтованим, інтерактивним, комп'ютерним технологіям , за яких учень може вільно проявляти свої здібності та нахили. Заслуговує на увагу організація проектної діяльності учнів, що стимулює учнів до розв'язання проблем задля оволодіння знаннями та допомагає зрозуміти їх практичну цінність, передбачає організацію дослідницької творчої діяльності школярів, самостійної пізнавальної діяльності, формування практичних навичок збору та аналізу інформації.    

      1.9    Відповідно до методичних рекомендацій щодо організації навчаль­но-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН від 06.02.08 р.№ 1/9 061, Інформаційний збірник № 16- 17, 2008), навчальні екскурсії та практики є неодмінною умовою виконання навчальної програми з біології.

 1.10 При плануванні роботи на навчально-дослідницьких ділянках користуватися Положенням про навчально- дослідницьку земельну ділянку загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчально-виховних закладів (наказ МОН України №307 від 01.11.19995 р.)

 

Методичні рекомендації для вчителів  з „Основ здоров’я”  

          Вивчення предмета „Основи здоров”я „  здійснюється за навчальною програмою , затвердженою Міністерством освіти і науки України „Основи здорв’я”.Програма для 5-9 класів середніх загальноосвітніх навчальних закладів”-К.: Перун, 2005.

2.Відповідно до типових навчальних планів ( наказ МОН України від 05.02.2009 р. №66 „Про внесення змін до наказу МОН України від 23.02.2004 р. №132 „Про затвердження типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи”) на вивчення предмета у 5-7 класах відводиться 1 година на тиждень , а у 8-9 класах -0,5 год. на тиждень.

3.Викладання предмета „Основи здоров’я” у 9 класі проводиться за підручниками: „Основи здоров”я . 9 клас” /Автори Бойченко Т.Є., Василишко І.П., Коваль Н.С., „Основи здоров”я . 9 клас”/ Автори Воронцова Т.В., Пономаренко В.С.; „Основи здоров”я . 9 клас”/ Автори Тагліна О.В.

4. З метою стабілізації епідемічної ситуації, зниження рівня захворюваності та смертності від ВІЛ/ СНІДу  Законом України від 19 лютого 2009 року №1026-УІ затверджено Загальнодержавну програму забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки.Наказом МОН від 01.06.2009р. №457 затверджено План заходів Міністерства освіти і науки України з виконання Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки, який передбачає запровадження норм щодо викладання предмету „Основи здоров’я”, факультативних курсів з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДУ вчителем, який пройшов навчання за методикою розвитку життєвих навичок (ООЖН) і має відповідний документ;

-запровадження обов’язкового грифування програм, які впроваджуються у навчальних закладах;

-запровадження у загальноосвітніх навчальних закладах факультатавних курсів для молоді з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу

 

Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання  інформатики

 

Навчальні програми для учнів 10-11 класів

 

Шкільний курс інформатики в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладах вивчатиметься відповідно до Інструктивно-методичного листа про вивчення інформатики у 2008-2009 навчальному році за програмами, надрукованими у збірнику “Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, пропедевтичних курсів, гуртків. Інформатика”, видавництва “Прем’єр”, Запоріжжя, 2003р., у науково-методичному журналі “Комп’ютер у школі та сім’ї”, 2003, 2004 р.р., “Навчальною програмою з інформатики для 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів універсального та фізико-математичного профілів”, надрукованою у науково-методичному журналі “Комп’ютер у школі та сім’ї”, №1, 2005 р., «Програмами для профільного навчання. Інформатика», надрукованими у науково-методичному журналі «Інформатика та інформаційні технології   в   навчальних закладах»,    №4–5, 2006 р. та   №2-3,

2008 р.

Розподіл годин на вивчення окремих розділів та методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів видруковано у Інформаційному збірнику МОН №№5, 14-15, 2003 р., №№13-14, 2004, 2005 р.р. та у науково-методичному журналі “Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах”, №1 та №4–5 за 2006 р., №1, 2007 р., №2-3, 2008 р.

 

Особливості навчальної програми для учнів 9 класу

загальноосвітніх навчальних закладів

 

У  навчальному році учні 9-х класів вперше розпочнуть вивчення інформатики за новою програмою (автори І.О. Завадський,
Ю.О. Дорошенко, Ж.В. Потапова) із розрахунку 1 година на тиждень.

Навчальна програма складається з:

·                    пояснювальної записки, де визначено мету та завдання навчання інформатики, охарактеризовано структуру навчальної програми, вказано особливості організації навчання інформатики у профільній школі, критерії оцінювання навчальних досягнень, а також наведено рекомендації щодо викладання навчального матеріалу за програмою;

·                    змісту навчального матеріалу та вимог щодо рівня навчальних досягнень учнів;

·                    додатків, де вказано перелік курсів за вибором, які можуть доповнювати даний курс, та перелік методичної літератури.

Програма, згідно з типовими навчальними планами, розрахована на учнів, які до 9 класу ще не вивчали інформатики.

Розподіл навчальних годин на вивчення розділів програми і кількість практичних робіт може бути таким:

 (1 година на тиждень, всього - 32 години + 3 години резервного часу)

Проте викладання за цією програмою може проводитися і в освітніх закладах, де навчання інформатики починається раніше, ніж з 9 класу.

В цьому випадку ті теми програми, які учні вже вивчали, можуть бути скорочені або замінені уроками узагальнення й систематизації знань з обов’язковим виконанням практичних робіт, що передбачені програмою.

Вивільнений час може бути використаний для поглибленого вивчення інших тем курсу за програмами курсів за вибором «Основи Інтернету» та «Основи комп’ютерної графіки».

      Навчання математики у 9-х класах загальноосвітніх навчальних закладах  здійснюватиметься за новими підручниками: «Інформатика. 9 клас» (автори Т.І. Лисенко, Й.Я. Ривкінд, Л.А. Чернікова, В.В. Шакотько) видавництва “Ґенеза”, «Інформатика. 9 клас» (автори І.О. Завадський, І.В. Стеценко,

О.М. Левченко) видавництва “BHV”, «Інформатика. 9 клас» (автори В.В.Володін, І.Л.Володіна) видавництва “Гімназія”, «Інформатика. 9 клас»

 

Особливості викладання за новою навчальною програмою з фізики для учнів 7-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

 

У  навчальному році вивчення фізики у 7-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою для 12-річної школи «Фізика» (К.; Ірпінь: Перун, 2005), яку створено авторським колективом: О.І.Ляшенко, О.І.Бугайов, Є.В.Коршак, М.Т.Мартинюк, М.І.Шут.  Вказана програма позбавлена жорсткого поурочного поділу.  Учитель на власний розсуд може розподіляти навчальний матеріал за темами уроків, переставляти їх місцями в межах розділу, але так, щоб не порушувалась логічна послідовність, має право самостійно визначати кількість годин на вивчення теми або розділу, але без вилучення одних на користь інших.

Курс фізики 7 класу можна вивчати як цілий рік (1 година на тиждень) так і протягом другого семестру (2 години на тиждень). У цьому випадку оцінювання за ІІ семестр, а відповідно і річне оцінювання здійснюється на підставі  результатів 4 обов’язкових  тематичних обліків навчальних досягнень учнів.

За тематичним  розподілом відповідно до чинної навчальної програми для 12-річної школи у 8 класі продовжується ознайомлення  учнів з фізичними явищами, основна увага приділяється розгляду механічних і теплових явищ. 

У 9-ому класі завершується вивчення першого концентру, за яким фізика вивчається на рівні ознайомлення з фізичними явищами, поняттями і законами природи («Механічні явища», «Теплові явища», «Електромагнітні явища», «Світлові явища», «Атомне ядро. Ядерна енергетика»).

-  Фізика (авт. Божинова Ф.Я., Кірюхіна О.О., Кірюхін М.М.) видавництво «Ранок»;

-  Фізика (авт. Ляшенко О.І., Коршак Є.В., Савченко В.Ф.) видавництво «Генеза»;

-  Фізика (авт. Сиротюк В.Д.) видавництво «Зодіак-ЕКО»;

-  Фізика (авт. Шут М.І., Мартинюк М.Т., Благодаренко Л.Ю.) видавництво «Перун».

Оцінювання навчальних досягнень учнів проводиться відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 № 371 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Основними видами оцінювання є поточне, тематичне, семестрове, річне та державна підсумкова атестація.

 За результатами тематичного оцінювання виставляється семестрова оцінка у відповідні колонки «І (ІІ) семестр»,  а річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових (скоригованих) оцінок.

Відповідно до методичних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів (лист МОН від 06.02.2008 р. № 1/9-61) наприкінці року оцінюванню підлягає й проведення навчальної практики. Зміст і дата проведення занять навчальної практики обліковуються в класних журналах на окремих, спеціально відведених сторінках.

Новою навчальною програмою в 7 класі передбачено 12, у 8 класі – 14, у 9 – 11 лабораторних робіт. Залежно від змісту діяльності учнів ці лабораторні роботи можуть проводитися в різних формах:

-        демонстраційна лабораторна робота (наприклад:  «Фізичний кабінет та його обладнання. Пра­вила безпеки у фізичному кабiнетi», 7 клас; «Вимірювання температури за допомогою різних термометрів», «Вивчення характеристик звуку», 8 клас);

-        короткочасна лабораторна робота (наприклад: у 7 класі –  «Вимiрювання часу (метроном, секундомiр, годинник тощо)»; у 8 класі – «Вимірювання частоти обертання тіл» тощо);

-        пошуково-конструкторська лабораторна робота (наприклад: «Складання найпростішого оптичного приладу» – 7 клас; «Конструювання динамометра» – 8 клас; «Складання найпростішого електромагніту і випробування його дії» – 9   клас, виконання якої може здійснюватися як на уроці під керівництвом учителя, так і в домашніх умовах;

-        пошуково-дослідницькі завдання для домашнього виконання (наприклад: у 7 класі –  «Дослідження явища дифузії в рідинах і газах», «Вивчення законів відбивання світла за допомогою плоского дзеркала»; у 8 класі – «Дослідження коливань маятника»  тощо).

Оформлення та оцінювання лабораторних робіт здійснюється в окремому зошиті, який повинен зберігатися в кабінеті фізики протягом року. Дозволяється для цього виду експериментальної навчальної діяльності учнів використовувати спеціальні зошити на друкованій основі, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.

Якщо учень (учениця) не була присутня на уроці під час виконання лабораторної роботи, то доцільність її відпрацювання визначає сам вчитель.

Звертаємо увагу, на обов’язкове виконання вимог наказу Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006  № 304 “Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України”, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 року за № 806/12680. Згідно цього листа проводяться такі інструктажі:

- первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності на початку занять у  кабінеті (на першому уроці кожного навчального року). Запис про проведення первинного інструктажу робиться в окремому журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності, який зберігається в  кабінеті (питання, з якими вчитель повинен познайомити учнів рекомендуємо взяти з курсу БЖД, який викладається у школі, і погодити з вчителем, який веде даний предмет);

- первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності перед початком кожної лабораторної роботи, роботи фізпрактикуму, який реєструється в журналі обліку навчальних занять на сторінці предмета в розділі про запис змісту уроку. У графі «Зміст уроку» робиться запис: «Інструктаж з БЖД». Вчитель при проведенні даного інструктажу наголошує учням на ті питання інструкції, які стосуються даної лабораторної роботи чи роботи фізпрактикуму;

- позаплановий інструктаж із безпеки життєдіяльності у разі порушення учнями вимог нормативно-правових актів з охорони  праці, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж, у разі нещасних випадків за межами закладу освіти під час проведення екскурсій. Реєстрація позапланового інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів, що зберігається в кожному кабінеті;

- цільовий інструктаж із безпеки життєдіяльності з  учнями у разі організації позанавчальних заходів (олімпіади, екскурсії). Реєстрація проведення цільового інструктажу здійснюється у журналі реєстрації інструктажів.

Вимоги до перевірки зошитів регламентуються листами Міністерства освіти і науки України “Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів із природничо-математичних дисциплін у 5-11 класах від 27.12. 2000 р. № 1/9 – 529. Потрібно звернути увагу на такі  моменти:

· у семестрі має бути не менше однієї письмової (контрольної) роботи з фізики.

· кожен учень повинен мати не менше 2-х  зошитів (для класних і домашніх робіт; лабораторних робіт ( практикуму));

· контрольні (письмові) роботи можуть виконуватися як в окремому зошиті, так і на окремих аркушах;

· зошити (аркуші) для письмових і лабораторних робіт мають зберігатися у кабінеті фізики, а в разі відсутності такого – в учителя протягом усього навчального року.

· бал за ведення робочих зошитів у журнал не виставляється.

 

Викладання фізики в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів

Викладання фізики у 10-11 класах здійснюється за чинними навчальними програми: “Фізика, 7-11 кл.” (К.: Шкільний світ, 2001) та “Програми для профільного навчання. Фізика. 10-11 класи” (К.: Педагогічна преса, 2004; журнал “Фізика та астрономія в школі” – 2004. – № 4, 5, 6).

Розвиткові творчих здібностей учнів сприятимуть впровадження різноманітних курсів за вибором, які можуть бути як короткочасними, так і викладатися протягом року. При виборі таких програм учитель може орієнтуватися на добірку програм спецкурсів і факультативів з фізики та астрономії (Тернопіль: Мандрівець,  2003).

 

Методичні рекомендації щодо вивчення математики

Шкільний курс математики у 2009-20010 навчальному році у 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів вивчатиметься за програмами, надрукованими у збірнику “Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, гуртків. Математика”, видавництво “Навчальна книга”, Київ, 2003 р. та у науково-методичному журналі “Математика в школі”( №4 2002 р., №6,7 2004 р., №6 2005 р.)

Розподіл годин на вивчення окремих розділів, кількість тематичних оцінювань, передбачених навчальними програмами для 10-11 – х класів, та методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів видрукувані в Інформаційному збірнику МОН № 13-14 2005 – 2007 р.р., та у журналі “Математика в школі” (№6 2005 – 2007 р.р.).

Навчання математики в 5 – 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2009/20010 навчальному році буде здійснюватися за програмами, надрукованими у збірнику “Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-12 класи”, видавництво “Перун”, Київ, 2005р. та у науково-методичному журналі “Математика в школі” (№2, 2006 р.).

Методичні рекомендації щодо вивчення математики у 5 – 8 класах подано в Інформаційних збірниках МОН №13-14 2005-2008 р.р., у журналі «Математика в школі» (№6 2005-2008 р.р.) та у «Математичній газеті» №6,7 2006-2008 р.р.

У відповідності до листа МОН від 18.02.2008 року №1/9-83 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2008/2009 навчальний рік» робочі навчальні плани для 8-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням математики складаються за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН України від 18.02.2008 р. № 99.

У 2009 – 20010 навчальному році учні 9-х класів вперше розпочнуть навчання за новими навчальними планами і програмами 12 річної школи. У 9-х класах продовжується вивчення двох математичних курсів: алгебри та геометрії.

Державна підсумкова атестація у 9-х класах з математики (інтегровано з алгебри та геометрії) проходитиме за новими посібниками.

Вивчення математики у 9-х класах з поглибленим вивчення математики відбуватиметься за новою програмою для 8-9 класів з поглибленим вивченням математики, видрукуваній у Інформаційному збірнику МОН №16-17 2008 року, науково-методичному журналі «Математика в школі», «Математичній газеті» (№6, 2008 рік) та розміщеною на сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua ).

 

При організації виховної роботи з учнями рекомендуємо керуватися такою нормативно-правовою базою:

- Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття К,1994).    

- Закон України від 15.11.2001р. «Про попередження насильства в сім'ї». Указ Президента України від 17.04.2002.

- Закон України «Про захист суспільної моралі» від 23.11.2003, №1296.                               

- «Національна доктрина розвитку освіти України у XXI ст.», 2002

- Конституція (Основний Закон України), 1996.

- Конвенція про права дитини. Постанова Верховної ради, 1991 р.

- Про затвердження Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти. Наказ МОНУ від 22.02.2000 р. №122.

- Про організацію та проведення свят у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах України. Методист МОН України від 14.02.2004р.

- Про посилення уваги до використання державної символіки у дошкільних, загальноосвітніх закладах. Методист МОН України від 25.02.2004р.

- Методичні рекомендації щодо виявлення проявів та запобігання дитячої бездоглядності. Лист МОН України від 01.06.2004 р.

- Орієнтовні посадові обов'язки педагога-організатора по роботі з дитячими  об'єднаннями та організаціями // ІЗ МО України. - 1992. – 23 с.

-   Основні напрями діяльності класного керівника. Методичні рекомендації. // ІЗ МО України. - 1992. -№ 23.

- Основні орієнтири виховання учнів 1-12-х класів загальноосвітніх навчальних закладів України (Програма). Затверджена наказом МОН України від 17 грудня 2007 року № 1133.

- Положення про класного керівника загальноосвітнього навчального закладу // ІЗ МО України. - 2000. - № 19.

- Програма педагогічної освіти батьків «Сім'я і діти». Рекомендована МОН України. Книга заступника директора з виховної роботи. - Харків, 2006.

- Про затвердження Державної програми підтримки сім'ї на період до2010 року. Постанова Кабміну від 19 лютого 2007 року № 244.

-              Лист Міністерства освіти  і науки України від 20.11.08.№ 1/9 – 759

       Про проведення заходів щодо захисту прав дитини 

-              «План заходів з впровадження принципів гендерної рівності в освіті» затверджених наказом МО і науки України від 10.09.09 № 839 

-              Закон України « Про боротьбу з корупцією» ,Указів Президента України

-               « Про невідкладні заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією» від 06.02.03.»84  та « Про систему заходів щодо усунення причин  та умов , які сприяють злочинним проявам і корупції» від 09.02.04. №175,  плану заходів Полтавської облдержадміністрації ( щодо поширення антикорупційних знань у навчальних закладах

- Обласна програма системи виховання учнівської молоді на період до 2012 року. Розпорядження голови ОДА 17.06.2001р.

-  Програма правової освіти населення області на 2007-2010 роки.

Затверджено рішенням Полтавської обласної ради від 8,06.2007р.

-              Обласна програма Розвитку краєзнавства до 2010 року

-              Районна програма Розвитку краєзнавства до 2010 року

-              Районна програма « Молодь Великобагачанщини»

 

Реалізація обласної програми системи виховання учнівської молоді засобами проектування

 

Нині чимало говорять про реформування й оновлення суспільного виховання, про переорієнтацію в методичній роботі з педагогічними кадрами, удосконалення змісту й методів виховання та навчання дітей завдяки використанню інноваційних технологій та альтернативних педагогік.

Основні напрямки виховання особистості накреслені обласною програмою системи виховання учнівської молоді на період до 2012 року, Національною доктриною розвитку освіти у ХХІ столітті.              

Сьогодні в Україні впроваджуються у життя різні виховні системи такі, як : « Школа – родина», «Школа – музей», « Школа – розвиток»,

« Школа радості, « Недільні школи» тощо.

У Великобагачанських загальноосвітніх  навчальних закладах розпочався процес застосування методу проекту у виховній роботі з школярами. Працюючи над вирішенням поставлених завдань, педагогічний колектив прагне досягти головної мети: виховати конкретно спроможну особистість із постійною потребою в самореалізації, в самовдосконаленні, з гуманістичним сприйняттям дійсності й почуття великої відповідальності за долю України.

В організації виховної роботи заступник директора з виховної роботи Гоголівської ЗОШ І-ІІІ ступенів  Ручій Тамара Олексіївна   відійшла   від   консервативно-традиційної   методики, упроваджує нові виховні технології.  З'явилася система планування виховної роботи за тематичними періодами, програма «Сім Криниць Людяності» (5-11 класи). Дана технологія дає можливість спрогнозувати розвиток особистості учня, ефективно вплинути на його психосоціальний розвиток, цілеспрямовано управляти корекційно-виховним процесом.

Ураховано результати комплексної діагностики всіх учасників виховного процесу, яка включала дослідження недоліків особистісного розвитку, ціннісних пріоритетів та ціннісних орієнтацій учнів, взаємостосунків батьків і дітей, рівня професійної компетентності педагогічного колективу. Згодом одну із Криниць цієї програми конкретизовано в модулі «Я – особистість», мета – від самоаналізу через самовиховання й самовдосконалення до самореалізації. Життя школи наповнилося цікавими й багатогранними заходами дитячих об'єднань «Добро», «Дарунок», «Берегиня», пошукових загонів «Ромашка», «Горицвіти», «Пролісок», «Еколог», клубів «Феміда», «Юність», «Ерудит», «Юнпрес».

   Пропоную класним керівникам та класоводам навчальних закладів ознайомитись із статтею « Роль дитячих, юнацьких, молодіжних та громадських організацій у проектуванні моделей розвитку особистості школяра», заступника директора з виховної роботи Гоголівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Ручій Тамари Олексіївни.

Формування ініціативної, здатної приймати нестандартні рішення особливості неможливе без широкого залучення учнів до управління шкільними справами  через  діяльність  в  органах –учнівського самоврядування.

Завдяки створенню органів учнівського самоврядування є можливість сформувати суспільно зрілу, творчу особистість, її активну громадську позицію, почуття власної гідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності, розвинуте творче мислення, здібності, потребу і вміння самовдосконалюватися.

Демократизація системи освіти створила умови для того, щоб кожна школа свою модель самоврядування. Моделей учнівського самоврядування може бути безліч, а от ефект від впровадження має бути один – виховання  самодостатньої особистості, здатної відповідати за свої рішення та вчинки.                     

З метою об’єднання зусиль педагогічного та учнівського колективів для добрих і корисних справ, щоб зробити шкільне життя змістовнішим, веселішим і цікавішим, в нашій школі організовано Козацьку Республіку.

Мета організації – формування національне свідомих громадян України; діяльність, спрямована на творче продовження в сучасних умовах козацьких звичаїв, обрядів; потреба розвивати в особистості кращі риси українця-патріота.                                          

Головним принципом у проектуванні даної організації стала активність самих учнів через надання їм можливості вибору моральної та мовленнєвої поведінки, створення таких умов, у яких особистість може самостійно розмірковувати про найрізноманітніші життєві проблеми та вирішувати їх. Через організацію процесу самопізнання та самореалізації особистості, розвиток навичок самодіяльності.       

Важливий принцип учнівського самоврядування - «Самі вирішили, самі зробили, самі відповідаємо».

Діяльність дітей – творча. Творчість передбачає створення нового, оригінального. Важливо, щоб дитина відкрила сама, а не взяла готове – тільки так розвиваються творчі здібності.                        

Діловий ритм життя, чистота й порядок протягом усього навчального дня забезпечується завдяки дієвій системі учнівського самоврядування Козацької Республіки. Управління самоврядуванням зосереджено в апараті Козацької Ради, який обирають шляхом таємного голосування. Уперше учні школи обирали Президента Козацької Республіки. Для цього було розроблено Положення про вибори Президента, за яким виборче право мають учні 5-11 класів. Кандидатом у Президенти висувають учня 9-11 класу – найактивнішого, авторитетного, який вміє захищати інтереси школи. Козацька Республіка існує згідно Статуту.

Прогрес в учнівському самоврядуванні можливий лише за умови, що педколектив зрозуміє, розбереться в суті цього процесу, коли учні навчатимуться  самостійно  планувати  й  організовувати роботу, координувати свої зусилля, здійснювати самоконтроль, враховувати, регулювати й аналізувати проведену роботу, шукати ефективні форми самоврядування.

Школа працює за шкільною програмою виховної роботи «Сім Криниць Людяності» (для 5-11 класів), для учнів 1-4 класів розроблена гра-подорож «Полтавчаночка». По профорієнтації учнів до педагогічних вузів є свій проект «Вивчай, знай, твори і даруй прекрасне», а по розвитку самосвідомості та культури самопізнання створено модуль «Я – особистість».

Велика заслуга у проектуванні цих моделей розвитку особистості школяра – дитячої організації «Козацька республіка», особливо членів Козацької Ради.

Учнівське самоврядування у школі – не засіб звільнення вчителів від педагогічних обов’язків і завантаження ними учнів. Це спроба розширити діапазон діяльності дорослих і дітей – членів єдиного колективу, можливостей для їхньої співдружності, творчого пошуку й ініціативи, засіб навчитися жити й ініціативи, засіб навчитися жити й працювати за законами демократичного суспільства.

Заслуговує уваги програма виховної роботи з учнями 5-11 класів «Сім Криниць Людяності», яка складається із криниць: пам’яті, права, трудівниці, доброти, радості, зеленої богатирської.

Мета програми: плекання творчої особистості, забезпечення умов для повноцінного фізичного, психологічного, соціального й духовного розвитку вихованців, формування людини, яка здатна будувати демократичну державу.

 

Завдання:

-                     фізичний розвиток та зміцнення здоров'я старшокласників (Богатирська Криниця);

-                     розвиток пізнавальної діяльності та культури розумової праці (Криниця Радості);

-                     формування творчої працелюбної особистості (Криниця - Трудівниця);

-                     формування екологічної культури, гармонії відносин із природою (Зелена Криниця);

-                     розвиток художньо-естетичної культури (Криниця Радості);

-                     формування громадської позиції (Криниця Пам'яті);

-                     розвиток соціальної активності;

-                     утвердження принципів загальнолюдської моралі (Криниця Доброти);

-                     формування правової культури (Криниця Права);

-                     виховання патріотизму, любові до рідного краю (Криниця Пам’яті).

У програмі «Сім Криниць Людяності» учні 5-11 класів зможуть віднайти свої стежини, на яких їх чекають нові знання, захоплюючі й потрібні справи.

освіти.

 

     Впровадження програми « Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»  у загальноосвітніх навчальних закладах району  відповідно наказу  Головного управління освіти  і науки № 136 від 05.03.09. 

Метою виховання є формування морально-духовної життєво компетентної особистості, яка успішно само реалізується в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал. Виховна мета є спільною для всіх ланок системи виховання та є критерієм ефективності виховного процесу.

Першими вчителями дітей є їхні батьки (члени роду). Тому й виховний процес має починатися з виховної роботи педагогічних колективів з батьками; з роз'яснення батькам та усвідомлення ними сутності й ролі матері та батька, природи і прав дитини; розуміння того, яку роль відіграє в житті немовляти (дитини) особистий приклад батьків: і в сімейно-родових стосунках, і в ставленні до їхніх батьків, до історії народу, до рідної природи, мови, культури, нації і держави; до принципів і норм поведінки, праці та побуту; зрештою — до процесу власного навчання й громадянсько-культурного зростання, бажання й уміння виховувати дітей.

Найвищою турботою вихователів є дитина; метою і мірою успіху діяльності педагогів — міра фізично-духовного, ідейно-культурного, політичного розвитку дітей (учнів) як свідомих носіїв інтересів громадянського суспільства.

Визначальною постаттю навчальних закладів був, є і буде ВЧИТЕЛЬ.

Найпершою рисою (якістю) кожного вчителя має бути вроджена любов до дитини та природний нахил до виховання, до синтезу народної й академічної педагогіки.

Сьогодні існують три варіанти створення виховного простору:

І варіант—ініціаторами створення виховного простору є школа або група шкіл, позашкільний навчальний заклад навколо яких він вибудовується, залучаючи інші структурні одиниці (проект «Місто сприятливе до дитини» — м. Жовті Води Дніпропетровської області);

II варіант — усі заклади — рівноправні творці виховного простору, що будується на основі договору через встановлення зв'язків доповнення (проект «Активізація громади на розв'язання проблем – дітей і підлітків» — м. Сарни Рівненської обл.);                                          

III варіант — у центрі виховного простору знаходиться будь-який заклад, крім школи, який ініціює партнерську співпрацю й залучення інших структурних одиниць (наприклад, позашкільний навчальний заклад — Центр позашкільної роботи «Північне Сяйво», проекти: «Виховна система навчального закладу», «Розбудова превентивного простору району, дружнього до дитини» — Святошинський район м. Києва).

  У жовтні 2009 року  проведений  семінар заступників з виховної роботи , який накреслив основні  шляхи реалізації програми.